Страждання з надією після втрати дитини з Адріель БукерЗразок
День четвертий
Хай прийде Царство Твоє
Писання: Матвія 6:10
Коли Ісус вчив нас молитись у Матвія 6:10, Він своєю молитвою показав, що Божа воля не завжди виконується на землі, але ми молимося, що вона буде виконана.
Помирають ненароджені немовлята. Жорстокість руйнує спільноти. В'язні терплять побиття та тортури. Нації закривають очі на геноциди сусідніх народів. Расизм вбиває мрії та забирає життя. Аб'юз руйнує сім'ї. Егоїзм корумпує уряди. Байдужість і апатія знищують океани та ліси.
Дивлячись новини, розумієш, що не на все Божа воля; стає очевидно, що такі жахіття, як війна, точно не відображають Божого наміру. А що, коли це стосується нашого життя, нашої дитини? Чи віримо ми в це тоді? Чи віримо, що Ісусова молитва доречна?
Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Ми страждаємо, бо живемо у світі, де речі є не такими, якими повинні бути. Це не Божий задум, ми не були створені для страждань. Історія людства починається з Книги Буття розділ 1, а не розділ 3.
Страждання існує, але не тому, що це Божий задум чи воля для нашого життя. Воно існує, тому що Він створив нас зі здатністю любити, а любов завжди супроводжує свобода — до неї не можна змусити. Зі свободою вибору людини прийшла здатність бунтувати проти Любові. Наш бунт у саду призвів до того, що світ почав рух до страждань, і він продовжує цей рух, залишаючи за собою руїни.
Це не було Божою волею тоді, не є Божою волею й зараз.
Увесь цей час після Едему ми стогнемо під тягарем скорбот. Ісус прийшов, проте ми чекаємо Його другого приходу. Він врятував нас від нас самих і продовжує рятувати, коли ми пробуджуємось для Його цілей у нашому житті. Царство Боже близько й щодня стає ближче, як тільки ми відкриваємось для нього та дозволяємо Богу зцілювати нас і творити через нас.
Але наша невизначеність тримає напругу. В одній руці ми тримаємо обіцянки спасіння й надії, а в іншій — реальність, інфіковану бажанням бунтувати. Це причина, через яку ми продовжуємо молитись Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хай буде так.
Вас підбадьорює чи розчаровує той факт, що деякі Ісусові молитви залишились без відповіді? Чому? Це впливає на те, що останнє слово за Богом, коли Він прийде вдруге?
Писання
Про цей план
Ці роздуми є запрошенням пережити, перестраждати, пройти свідомо через страждання після викидня чи іншої втрати дитини. Це також запрошення до турботи й розуміння та нагода почути від іншої жінки, що біль зменшиться, особливо очікуючи дня, коли сльози висохнуть і болю більше не буде. А поки ви проживаєте горе втрати дитини — чи інший сердечний біль або страждання — я молюсь, щоб ці слова стали ворітьми для Божої благодаті. Пройдімо через це разом.
More