Страждання з надією після втрати дитини з Адріель БукерЗразок

День перший

На дні

Писання: Плач Єремії 3:19-24

Ваше горе може бути ще зовсім свіжим і ви страждаєте від задушливого болю через нещодавній викидень. Чи, можливо, ви давним-давно поховали таємне горе, але щось всередині підштовхує вас пройти через цей біль знову. Я не в змозі дати відповідь на космічне "чому" вашої втрати, але можу допомогти зрозуміти ваш біль і горе. Я хочу подати вам руку в знак надії, що одного дня Ісус оновить ваше життя.

У перші дні після викидня я виявила, що біль накриває мене з нечуваною силою. Якщо б я не пірнула, то хвилі мене травмували б. У серфінгу це називається "качине пірнання". Апостол Павло називає це "сховані з Христом" (Колосян 3:3).

Я ж називаю це виживанням.

Коли я почала практикувати моє власне опускання на дно після втрати нашої донечки, Скарлет Ґрейс, через викидень, а потім ще двох немовлят, то зрозуміла, що це було не просто виживання. Це було запрошення: Чи знайду я Ісуса на глибині?

Бути переповненим питаннями, переживаючи травму, є цілком нормальним. Чим я це заслужила? Це моя провина? Чому Господь це допустив? Він мене за щось карає? Бог не такий, яким я Його уявляла? Як мені з цим жити? Чи буду я ще колись почуватись нормально? Бог і Його доброта взагалі існують? Що, якщо моя віра несправжня?

Горе від втрати дитини часто замовчують, тому такі питання роз'їдають душу та знищують впевненість жінки, тому вона намагається приховано взяти на себе цей тягар. Мушу вам сказати: це виглядає неможливим, але ви це зможете. Ви зможете втратити, страждати та надіятись. Сила горя зіб'є вас з ніг, але ви навчитесь дихати під водою. Навіть навчитесь відкривати там очі. Ми можемо страждати з надією. Ми можемо мати розбите серце, бути травмовані, але не зруйновані. Ми навіть можемо усвідомити свою силу в слабкості.

Які питання ви маєте щодо вашої втрати? Запишіть їх.