Герої Пасхальної Історії: Симон ПетроЗразок

Неможливо розповісти історію Пасхи, не згадавши вражаюче зречення Петра. 

Як міг такий відданий учень раптово відвернутися від Ісуса? Аби зрозуміти це, я думаю, нам потрібно стати на його місце того трагічного світанку. Сцена зречення наступила під кінець довгого та емоційно виснажливого тижня, що починався з великої радості та не менш великих сподівань. 

Той тиждень розпочався з емоційного піку, коли Ісус із тріумфом в'їжджав до міста на віслюку, а натовпи людей з пальмовим віттям в руках радісно вітали Його як Юдейського Царя. Це сталося, аби збулося пророцтво Захарії про незвичайного майбутнього Царя, який в'їде до Єрусалиму не на колісниці, а на покірному "віслюкові, сині ослиці". 

Дні тяглися повільно, а відчуття небезпеки наростало. Ходили чутки про змову релігійних лідерів і секретні схеми, аби схопити Ісуса та апостолів. Петра та інших апостолів напевне розчаровував той факт, що Ісус ніяк не реагував на зріючу небезпеку та не готував атаки у відповідь. Іноді Він, здається, навіть загострював ситуацію, витуривши з храму продавців та шахраїв, а також пророкуючи, що ця велична споруда рук Ірода, національна гордість Ізраїлю, буде безцеремонно зруйнована в близькому майбутньому. 

Однак кульмінацією всього цього стала Пасхальна вечеря, коли Ісус та апостоли зібралися в знайденому Петром та Іваном приміщенні. Все відбувалося як на традиційній Пасхальній трапезі, за винятком того, що Ісус продовжував говорити про Свій скорий арешт та смерть від рук Його ворогів. Петро напевно дивувався, хіба може правити Цар, якщо Він так покірно говорить про Своє схоплення? Проте Ісус продовжував і згадав ще й про те, що Він залишить їх, а натомість зішле Святого Духа, ймовірність чого дещо засмутила, ба навіть трохи роздратувала апостолів. 

Петро залишив і поставив на кін усе заради ідеї, що Ісус був тим самим обіцяним Месією. Проте як Месія міг дозволити, щоб Його спіймали та вбили? Напевно, Петро обіцяв собі, що ніколи цього не допустить. Він битиметься і віддасть своє життя, аби захистити Месію. Але Ісус, здається, навіть не збирався розвінчувати ілюзії Петра. Він гнітюче передбачив, що всі апостоли відступляться від Нього, а один з них навіть зрадить Його. Ісус ніби бачив у душі Петра те, що Петро не міг побачити сам.