Герої Пасхальної Історії: Симон ПетроЗразок

Слідування за Ісусом вело Петра через Галілею та Юдею до місць, про які він навіть подумати не міг. Прокажені зцілювались. Каліки ходили. Сліпі прозрівали. Він бачив, як Ісус воскресив з мертвих дочку начальника синагоги. Двічі Петро був свідком того, як Володар творіння взяв від маленького хлопчика обід і, розділивши, нагодував тисячі голодних сповнених розпачу людей, та ще й зібрав залишки їжі потому. І також був раз, коли Ісус пробудився зі сну і врятував учнів від корабельної аварії, наказавши, саме так, наказавши воді затихнути і в долю секунди перетворивши бурхливе море на рівну наче скло поверхню. 

Напевно ніщо не могло краще вмістити всю ту трирічну подорож учорашніх рибаків, а сьогодні новоспечених учнів, ніж слова, які Петро промовив у відповідь на тривожне запитання Христа. Після того, як тисячі непостійних послідовників відпали від їхнього руху через дещо трудне для зрозуміння вчення, Ісус поставив цілком людське запитання: "Чи не хочете й ви відійти?" (Івана 6:67). Ісус, як Син Божий, розумів Свою місію і йшов до хреста, але Ісус, як людина-страдник, був болісно вражений тим, що Його покинули люди. У цей момент Петро промовив:

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова вічного життя. Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!" (Івана 6:68-69)

До кого ми підемо? Ось чому кожної весни ми зупиняємось, аби поглянути на кривавий хрест і пусту гробницю; ось чому холодними недільними ранками ми витягаємо себе з ліжка навіть багато тижнів опісля; ось чому виснажені, вбиті горем та ні в чому не впевнені, ми приходимо до Ісуса в нерозбірливій молитві. Нам немає куди більше йти, немає більше до кого звернутися. Ісус має слова вічного життя. 

Петро мав крихітне зернятко віри, посаджене в нього Святим Духом. Ми дізнаємося це, коли читаємо про його сміливе визнання Ісуса за Христа, Помазаника, про Якого говорили старозавітні пророки. 

Ісус відповів, що на цій скелі, так на Петрові, імпульсивному, нетерплячому, недосконалому учневі, Христос збудує Свою церкву. Петро та інші учні стануть Апостолами, що проголосили нову еру в історії спасіння.