Боротьба з тривогоюЗразок

Як ви відновлюєтеся після того, як ваше життя зазнає краху?  

"Тривога і страх — це двоюрідні брати, але не близнюки. Страх бачить загрозу. Тривога її тільки уявляє. Страх кричить, Тікай! Тривога розмірковує: А що, якщо? Страх призводить до боротьби або втечі. Тривога породжує приреченість і сум. Страх - це пульс, який стукає, коли ти бачиш у своєму дворі згорнуту гримучу змію. Тривога - це голос, який каже вам: Ніколи, ніколи, до кінця свого життя не ходіть босоніж по траві. Десь може бути гримуча змія." – Макс Лукадо

Ви коли-небудь відчували таке? Стається щось дуже погане, і ви починаєте прогнозувати, коли це повториться знову? Ну, може, не буквально саме це, але щось подібне? 

Можливо, ви очікуєте, що всі друзі відвернуться від вас, як колись зробив хтось, кому ви довіряли. Або, можливо, щоразу, коли хтось намагається налагодити з вами контакт, єдине, про що ви можете думати: а що, якщо він піде? Тому що того, хто мав бути поруч з вами, більше немає. Ваша тривога може з’являтися щодня по дорозі до школи, тому що ви завалили минулий іспит і тепер постійно переймаєтеся питанням: «А що, якщо я провалю і наступний? Батьки розсердяться на мене? Чи зможу я себе за це пробачити?» 

Як відновитися після чогось подібного? Де народжується ваша тривога через щось справжнє й болісне? Де тривога стає настільки звичною, що вона вже починає здаватись частиною вас? 

У книзі Розпещення американського розуму д-р Джонатан Гайдт і Ґреґ Лук’янофф перераховують кілька “жахливих ідей”, які стали поширеними в сучасному суспільстві та негативно впливають на людей. Одна з цих ідей: Що вас не вбиває, робить вас слабшим. 

Ця ідея привела до того, що багато людей намагаються жити безпечно та легко. Проблема в тому, що таке життя не робить нас кращими чи сильнішими. Все, що відбувається, можна використовувати на благо, щоб стати сильнішими, впевненішими, більш підготовленими до складних ситуацій, які можуть зустрітись у житті. 

Друга “жахлива ідея”, яку вони розглядають у книзі, така: Завжди довіряйте своїм почуттям. Ваші почуття реальні, обґрунтовані, але вони не завжди є істинними. Ваші почуття це не ви. 

Ці ідеї чудово проілюстровані в історії Йова. Життя цього чоловіка зазнало величезної руйнації. Але він ніколи не слабшав через те, що з ним трапилося, ніколи не дозволяв почуттям впливати на свою поведінку в негативному руслі. Навпаки, він сприйняв те, що трапилося, як належне і довірився Богові, навіть коли його почуття кричали йому, щоб він здався, піддався тривозі, яку він, імовірно, в той момент відчував. 

Нехай вас не надто бентежать розмови між Богом і сатаною в цій історії. Її суть не в тому, чи відбувалася ця розмова буквально. Це історія про боротьбу з життєвими складнощами, реальність страждань і про те, як ми, незважаючи на них, ставимося до Бога. 

Завдання: Згадайте та розпізнайте негативний досвід зі свого життя. Як він зробив вас сильнішими? Визнайте, що емоції – це ви самі і що вони вас не контролюють. Як можна почати контролювати свої емоції, і не дати їм опанувати вами?