ХодімоЗразок

Вгадай, хто прийде на обід?

Автор: С. Джордж Томас

Міка народилася і виросла в міцній християнській родині, більшу частину свого життя активно брала участь у рідній церкві, поки не переїхала у віці 18 років. Протягом наступних семи років вона відійшла від церкви, тому що просто не могла знайти таку, де відчувала б себе як «вдома». Незабаром після того, як їй виповнилося 25 років, Міка пережила кілька ситуацій, які змусили її усвідомити, що вона відчайдушно потребує радикальних змін у своєму житті, і її голод до Бога почав посилюватися.

Вона відвідала кілька церков поблизу свого дому, але там почувалася ізольованою та самотньою. Одного недільного ранку Міка вирішила перевірити Gateway — місцеву церкву, яку порадили деякі з її друзів. Прийшовши приблизно за 25 хвилин до початку служби, вона помітила, що, на відміну від церков, які вона відвідувала раніше, зустрічальники біля дверей дивилися їй у вічі й відразу змушували її відчувати себе гостинно та як удома. Міка знайшла вільне місце попереду й терпляче чекала, поки почнеться служба. Майк і Карен Меддокс разом із трьома дітьми сіли на сидіння поруч із нею та швидко почали з нею розмову.

Служба почалася, і Міка виявила, що її захопили поклоніння та повідомлення. Коли запрошення надійшло в кінці, Міка вислизнула зі свого місця, спустилася вперед і чекала, поки хтось помолиться з нею. На її подив, Карен Меддокс також спустилася спереду й запитала Міку, чи може вона помолитися з нею. Коли вони закінчили молитися, Карен звернулася до Мікі й запитала: «Якщо у вас немає планів після церкви, чому б вам не зайти до нас додому й не пообідати з нами?» Міка з радістю прийняла пропозицію і того дня пішла до дому Меддоксів. Майк і Карен дозволили Міці відчути себе частиною родини. Того дня почалися стосунки, які продовжують впливати на її життя.

Хоча їй дуже сподобалося служіння та час, проведений із родиною Меддоксів, Міка не поверталася до церкви, доки через дев’ять місяців не втратила роботу. Цей досвід повністю сколихнув її світ, і Міка зрозуміла, що тепер лише Бог може їй допомогти. Наступної неділі вона повернулася до церкви, де вперше зустріла Меддоксів. На тій службі Міка прийняла рішення віддати Богові контроль над своїм життям і покладатися виключно на Нього.

Міка швидко стала членом Gateway і приєдналася до невеликої групи, яку приймали Меддокси. Група молилася про роботу Мікі, і незабаром вона отримала роботу графічного дизайнера в церкві. Після того, як Меддокси були для неї прикладом доброти та гостинності, Міка відкрила власний дім, щоб прийняти групу для молодих самотніх жінок… все через чутливість однієї сім’ї до Святого Духа, Який веде до запрошення на вечерю молоду жінку.

Біблія розповідає про ще одну людину, чиє життя змінилося завдяки запрошенню на обід. Закхей був головним збирачем податків у місті Єрихон — подібно до працівника податкової служби. Він був сумно відомий тим, що обманював людей і накопичив статок, обклавши людей надмірними податками. Бувши найбільш корумпованим хлопцем у місті, він був і суспільним, і релігійним ізгоєм, і люди його ненавиділи.

Коли до Закхея дійшла новина про те, що Ісус прийшов до Єрихону, його цікавість взяла верх, і він вирішив піти подивитися, у чому справа. Бувши людиною досить низького зросту, він не міг бачити над натовпом, що зібрався навколо Ісуса. Але Закхей не потрапив туди, де він був без винахідливості. Озирнувшись навколо, він помітив платан із низько розташованими гілками, які були ідеальними для лазіння. Він швидко піднявся на дерево, щоб добре бачити Ісуса, коли Він проходив повз.

Коли Ісус йшов повз, Він підвів очі й побачив Закхея, який сидів на дереві. Не маючи власного дому, Ісус запросив себе на вечерю в дім Закхея. У Біблії сказано, що Закхей «привів Ісуса до свого дому в великому хвилюванні та радості», тому очевидно, що людям дуже подобалося бути поруч з Ісусом. Він ніколи релігійно не судив і не засуджував людей і не дивився на них зверхньо, за винятком тих, хто сам був законником, лицеміром і засуджувачем. Насправді саме осудливі люди мали проблеми з тим, що Ісус пішов до дому Закхея, але, звичайно, Ісус не дозволив цьому зупинити Його. І в результаті серце Закхея радикально змінилося. Це була людина, яка була такою ж зіпсованою та корумпованою, але оскільки Ісус запросив Себе на вечерю, Закхей зрештою не лише роздав половину всього, що мав, бідним, він також пообіцяв повернути в чотири рази більше усім, кого він обдурив.

«Похід» не обмежується тим, що ви збираєте все, що маєте, і переїжджаєте за кордон, щоб служити племенам у джунглях. Насправді один із найефективніших способів служіння — це просто запросити людей на вечерю. Кожен повинен їсти в певний момент часу, чи не так?

Наскільки важко підійти до когось і сказати: «Гей, приходь до мене додому та повечеряй зі мною та моєю родиною цього тижня» або «Давай я пригощу тебе кавою цього тижня»? Це справді так просто, і воно того варте!

Кожен із нас закріплений усім серцем шукати Бога й беззастережно любити одне одного. Це суть двох найбільших заповідей: любити Бога; любити інших. Бог хоче, щоб ми досягали інших через наші стосунки з ними. Де можна почати краще, ніж за обіднім столом?

Вірш для запам’ятовування:

«Хто хоче бути великим хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх. Так само і Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох.» Від Матвія 20: 26–28