ХодімоЗразок

До того, як ми розпочнемо...

"Ходімо" — це 21-денні роздуми від Gateway Church призначені для того, аби заохотити та надихнути вас слідувати Великому Дорученню Ісуса "іти по всьому світові й проголошувати Добру Звістку Божу всім створінням Господнім" (Від Марка 16:15).

Коли ми думаємо про заклик “ходімо”, легко відразу почати думати про те, щоб зібрати все, що у нас є, і вирушити в іншу країну, аби жити там як місіонер. І хоча це частина цього, це не все.

Йти — це просто вийти за межі себе⁣ — крокувати у вірі, коли Бог веде. Це вийти за межі нашої зони комфорту та винести нашу віру за чотири стіни церковних будівель і будинків. Це ділитися Доброю Звісткою Ісуса з нашими сусідами, на роботі, у школах, у містах, країні та по всьому світу. Це слухатися заклику Бога та працювати з Ним, аби відкупити нашу культуру — наш світ — від темряви та гріха.

Протягом наступних 21 дня ви будете читати історії про чоловіків і жінок, які послухалися заклик Ісуса піти. Ви побачите, як Бог використав їхню готовність піти, аби змінити життя в усьому світі. Для деяких це було просто, як обійми. Інші мали залишити свою сім’ю, друзів і дім, щоб служити в іншій країні. Спільна риса усіх цих правдивих історій про реальних людей полягає в тому, що кожна людина почула Бога, повірила Йому та підкорилася Його заклику вийти та піти. Наша молитва полягає в тому, щоб через ці історії ви отримали натхнення, виклик і, зрештою, мотивацію йти.

Перш ніж почати кожен день, ми заохочуємо вас просити Господа, щоб ваші духовні очі та вуха були відкритими для того, що Він хоче вам сказати та показати. Попросіть Його розбити ваше серце тим, що розбиває Його серце. А потім готуйтеся довіритися Йому, вийдіть та йдіть.

На старт... Увага... Вперед!

ДЕНЬ 1 | Що у вашій руці?

Автор: С. Джордж Томас

Наступив іще один звичайний день. Нічого особливого. Нічого поза нормою. Для Мойсея це була майже така ж рутина, як і останні 40 років: прокинься. Доглядай овець цілий день. Йди спати. Почни все спочатку. Здавалося, що його роки, проведені як принц у палаці фараона на прекрасному березі Ніла, сталися ціле життя тому. Тепер його дні складалися з догляду за отарами овець його тестя на сухих і запилених пустельних рівнинах Мідіяну. У віці 80 років його життя закінчилося. Які б мрії він не мав раніше, тепер вони вже давно минули.

Життя не було жахливим. Воно було доволі-таки мирним. Попри свою освіту й навчання, Мойсей прийняв свою долю в житті та змирився з нею. Але потім він натрапив на палаючий кущ. Бог поставив йому запитання, і життя, яке було Мойсею знайоме, назавжди змінилося.

Вид куща, що горить у пустелі, напевно, не був для Мойсея шокуючим. Але потім, коли кущ продовжував палати, не догоряючи, він зацікавився ще більше та підійшов ближче, аби оцінити ситуацію. В ту мить Мойсей почув Божий голос, що доносився зсередини палаючого куща, який кликав його на ім’я.

Уявіть, що відчував Мойсей, коли Бог сказав йому, що Він бачив мучення Свого народу в Єгипті й почув їхні крики про визволення, та що Він посилає Мойсея вивести їх! Протягом 40 років Мойсей не вів нічого та нікого, крім овець. Хіба дивно, що Мойсей відповів: «А якщо вони не повірять мені й не слухатимуть мене? Якщо скажуть, що не являвся мені Господь?»

Ви знаєте, як Бог вирішив відповісти на питання Мойсея? Своїм власним, здавалося б, не пов'язаним питанням: «Що це у тебе в руці?»

Тепер Мойсей, мабуть, дивувався, чому Бог поставив би йому запитання, на яке Він точно знав відповідь, але він просто відповів: «Ціпок». І тоді Бог наказав: «Кинь його на землю». Тож Мойсей кинув його на землю, і ціпок перетворився на гадюку! Природно, Мойсей повернувся і побіг; до тих пір, поки його не зупинив Божий наказ підхопити змію за хвіст. Сильно нервуючи, Мойсей обережно простягнув руку і підхопив змію за хвіст, і вона відразу ж знову стала ціпком.

Ми не знаємо, скільки часу Мойсей використовував цей конкретний ціпок, але імовірно, що досить довго. Швидше за все, він був добре знайомий з усіма дрібними щербинами й борозенками ціпка, і з плином часу дерево, мабуть, вивітрилося до такої міри, що стало гладким та зручно сиділо в його долоні. Ціпок Мойсея був набагато більше, ніж просто палиця. По-перше, він представляв його особистість. Подібно до того, як стетоскоп уособлює лікаря, а набір інструментів — механіка, ціпок Мойсея був найбільш розпізнаним символом його заняття в ролі пастуха — його кар’єри, його роботи. По-друге, ціпок був символом його доходу. У ті часи люди не мали банківських рахунків, кредитних карток чи хедж-фондів… вони мали велику рогату худобу, кіз та овець. І як той, хто доглядав за отарами овець свого тестя, доходи Мойсея — його гроші та майно — були нерозривно пов’язані з його становищем. Третє, що символізував ціпок, це вплив Мойсея. Тому що коли пастух використовує свій ціпок, аби перемістити овець з точки А в точку Б, він впливає на них.

Отож, по суті, коли Бог запитав Мойсея: «Що це у тебе в руці?» і сказав йому «кинути його на землю», Він сказав: «Ти збираєшся покласти свою ідентичність? Підкорити свій дохід? Відпустити свій вплив? Тому що якщо ти це зробиш, Я візьму те, що здається тобі мертвим, і оживлю. Я зроблю з цього диво. Можливо, тобі це здається незначною палицею, але якщо ти віддаси її в Мої руки, Я зроблю те, що ти ніколи не міг собі уявити».

Питання, яке Бог поставив Мойсеєві стільки років тому, так само сильно резонує й сьогодні: що у вашій руці? Ваш талант, походження, освіта, свобода, здоров’я, контакти, можливості, розум, пристрасті, багатство, ідеї, творчість… Що у вашій руці?

Перший крок ходіння полягає в тому, щоб підкоритися. Перш ніж ми зможемо «йти», Бог хоче, щоб ми «відпустили»… щоб ми повністю, безумовно, абсолютно віддавалися Йому кожного дня.

Тож запитайте себе сьогодні: «Що в моїй руці?»

Бог не може дати вам благословення, які Він має для вас, поки ви не покладете інші речі, які стискаєте в руках.
~ Річард Стернс

Вірш для запам’ятовування

«Я дам тобі ключі від Царства Божого і те, що ти засудиш на землі, буде осуджене на небі, і що буде прощене тобою на землі, на то буде й Господнє прощення» Від Матвія 16:19