Тюремні листи Павла: Павло та филип'яниЗразок
Важливість наполегливості: до Филип'ян 1:27-2:18
У Посланні до Филип'ян 1:27-29 Павло визнав боротьбу филип'ян з труднощами та підбадьорив їх такими словами:
Тоді... зможу почути, що ви стійко, з єдиним серцем і душею боретеся за віру, яка проголошена в Добрій Звістці. Не лякайтеся тих, хто проти вас. ... Бо привілей, дарований вам — не лише вірити в Христа, але також і страждати за Нього. (Флп.1:27-29)
Страждання филип'ян були важкими й болісними. Але вони не були поза Божим контролем. Навпаки, Сам Бог запланував їхні страждання як засіб благословення. І тому було життєво важливо, щоб вони вистояли в ці важкі часи, як зберігаючи віру, так і живучи праведно.
Справа страждань Ісуса не буде завершена, поки Він не повернеться. Тим часом Він завершує призначені Йому страждання через Церкву. Оскільки віряни перебувають у єдності з Христом, коли ми страждаємо, страждає й Ісус. І з точки зору Павла, це був не просто спосіб завершити призначені Христу страждання, це також було знаком честі.
Щойно ми прочитали в Посланні до Филип'ян 1:27-29, що Бог не просто "дозволив" филип'янам страждати — Він "дарував" їм страждання. Павло розкрив цю ідею в Посланні до Филип'ян 2:5-9, де він написав наступне:
У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос... принизив Себе, й був покірливим до останньої години, аж до смерті на хресті. Через те Бог возніс Його і звеличив до таких висот і дав Йому ім’я, яке є найважливішим від будь-якого іншого імені. (Флп.2:5-9)
Ісус добровільно зносив страждання і знущання, щоб послужити Церкві, і Його нагорода за цю жертву була невимовно великою. Так само й віряни повинні смиренно переносити страждання і жорстоке поводження на користь Церкві. І коли ми це зробимо, наша нагорода також буде великою. Ось чому Павло міг написати ці слова у Посланні до Филип'ян 2:17-18:
І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами. У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною. (Флп 2:17-18)
Павло хотів, щоб филип'яни не просто терпіли призначені їм страждання, але й раділи посеред них завдяки благословенням, які вони приносять. Ще й надто, він хотів, щоб вони раділи благословенням, які будуть результатом його власних страждань, так само як він радів благословенням, які витікали з їхніх страждань.
Павло заохочував вірян зосередитися на нагороді страждань, щоб вони мали силу і мужність витривало зберігати віру і святе життя навіть під великим примусом. Адже якщо вони не витримають, то не отримають благословення, яке дає страждання.
Про цей план
У цьому плані ми розглянемо лист надії та підбадьорення, написаний Павлом для филип'ян за часів пережитих ними переслідувань та страждань.
More