Тюремні листи Павла: Павло та филип'яниЗразок

Настанови щодо наполегливості: Филип'янам 3:17-4:9

Останні заклики Павла стосувалися викликів наполегливості, про які він говорив у Флп.3:17-4:9. Ці заклики є насамперед застосуванням його заклику до филип'ян наслідувати його приклад витривалості.

Говорячи про виклики витривалості, Павло заохочував филип'ян не дозволяти фальшивим вчителям, конфліктам у церкві чи особистим труднощам змусити їх похитнутися у вірності Богові. І він почав з того, що зосередився на тому, як фальшиве вчення може вдертися в церкву і загрожувати її витривалості. Звернімося до Послання до Флп.3:18-19, де він написав цей суворий осуд:

...багато хто живе як ворог хресту Христовому. Доля їхня — загибель, їхній бог — власні бажання. Вони ... думають лише про справи земні.(Флп.3:18-19).

Очевидно, що ці вороги хреста Христового не були віруючими. Проте, вони були в змозі погрожувати Церкві, можливо, тому, що говорили переконливо, або тому, що були впливовими в Церкві.

У будь-якому випадку, Павло наполягав на тому, щоб віруючі відкидали фальшиві вчення ворогів Христа, залишаючись у чистій християнській вірі та практиці. Бажання уникнути неприємностей і страждань не було достатньою причиною для втрати віри в Євангеліє, а переконливі аргументи не могли замінити силу Господню.

Але Павло також попереджав, що справжні віруючі в церкві можуть створювати виклики для інших віруючих, щоб вони були витривалішими. Як один з прикладів, він згадав проблему, яка існувала між Єводією та Синтихією. Зверніть увагу на його слова в Флп.4:1-3:

Будьте стійкими у вірі своїй, як я казав вам. Я закликаю Еводію та Синтихію бути в згоді між собою в Господі. Я також прошу тебе, мій вірний соратнику: допомагай цим жінкам, які важко працювали разом зі мною...поширюючи Добру Звістку(Флп.4:1-3).

Цим конфліктом Єводія і Синтихія не тільки не змогли встояти у святому житті, але й своїм впливом загрожували витривалості інших віруючих у Филиппах..

І наостанок Павло закликав филип'ян не дозволяти особистим труднощам перешкоджати їхній наполегливості. Він заохочував їх приймати радісну перспективу і не дозволяти тривозі знеохочувати їх. Його думки добре передають ці слова з послання Флп.4:4-7:

Радійте в Господі і робіть це завжди. І знову я кажу: радійте! ... Ні про що не турбуйтеся. ... через молитву прохайте Господа про що потребуєте... І мир, який йде від Бога ... буде стерегти серця ваші та думки в Христі Ісусі.(Флп.4:4-7).

Практична настанова Павла полягала в тому, що віруючі повинні просити Бога полегшити їхні тривоги. У деяких випадках Бог може зробити це, усунувши тривожні обставини. Але, схоже, що в більшості випадків Павло очікував, що зміни відбудуться в серці та розумі, у ставленні та перспективі.