Тюремні листи Павла: Павло та филип'яниЗразок

Филиппи: Діяння 16:12-40

Филиппи були важливим містом у римській провінції Македонія, на території сучасної Греції. Воно лежало вздовж Віа Егнатія, головної дороги, що з'єднувала Рим зі східними провінціями імперії. Воно мало особливий статус у відносинах з Римом, тому мало ті ж права, що й римська колонія в Італії, і навіть надавало своїм громадянам римське громадянство.

Павло заснував церкву у Филиппах під час своєї другої місіонерської подорожі десь у 49 або 50 році нашої ери. До того, як він прибув у Филиппи, він служив в Азії. Але потім він отримав видіння про чоловіка, який благав його принести Євангеліє в Македонію. У відповідь на це видіння Павло відплив до Македонії, висадився в Неаполі, але швидко попрямував углиб країни до міста Филиппи, що за 10 миль на північний захід від Неаполя.

Багато з того, що Павло робив у Филиппах, описано в Діяннях 16:12-40. Наприклад, саме у Филиппах після проповіді Павла купчиха Лідія стала першою новонаверненою в Європі. І саме у Филиппах Павло був ув'язнений за обряд екзорцизму, який провів над дівчиною-рабинею. Також саме тут вартовий прийняв Христа, бо був дуже зворушений співчуттям Павла до нього.

Служіння Павла у Филиппах було настільки успішним, що навіть коли він покинув місто, филипійська церква підтримувала служіння Павла, посилаючи йому грошові подарунки в різний час, коли йому було фінансово скрутно. Розглянемо Филип'ян 4:15-16, де Павло писав про їхню щедрість:

Ви, филип’яни, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником і не підтримала мене у той час, коли мені була потрібна допомога, окрім вас. Бо навіть коли я перебував у Солуні, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті. (Флп. 4:15-16).

Церква у Филиппах любила Павла, і вони регулярно допомагали йому фінансово. Згідно з Флп 4:10, 18, филип'яни також надіслали Павлу подарунок майже в той самий час, коли він писав до них свого листа. Звернемося до його слів:

Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.... Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок запашний, пожертва бажана і приємна Богові. (Флп 4:10, 18).

Хоча серед филипійських вірян були й такі, які, здається, були фінансово забезпечені, церква в цілому була надзвичайно бідною, тому вони не завжди могли відправити Павлу гроші. Але коли у них була можливість, вони давали йому щедро.

І так само як филип'яни любили Павла, так і він відчував до них сильну прихильність. Він любив їх за їхню відданість Господу і за те, що вони були його партнерами в євангельському служінні. Вони були його близькими друзями, людьми, чиїм спілкуванням він насолоджувався і за присутністю яких сумував.

Перейдіть сюди, щоб подивитись Послання ув’язнення Павла: Павло та филип’яни, п’ятий урок з серії Послання ув’язнення Павла. thirdmill.org