Тюремні листи Павла: Павло та филип'яниЗразок

Приклад наполегливості Павла: До Филип'ян 3:1-16

До Филип'ян 3:1-16, Павло запропонував себе як позитивний приклад витривалості у вірі, як у своєму мисленні, так і в поведінці.

Зокрема, Павло пояснив, що коли він прийшов до віри в Христа, то перестав покладатися на земні стандарти, щоб здобути Божу прихильність і благословення, і почав покладатися виключно на Христа. Але це сталося не тому, що він не відповідав земним стандартам. Навпаки, за земними мірками Павло мав би бути одним з найулюбленіших Божих людей. Погляньте на опис його повноважень в уривку 3:4-6:

Хоча сам я маю підстави довіряти своїм можливостям, я ніколи цього не зроблю. І якщо хтось вважає, що він має підстави покладатися на свої власні сили, то я їх маю більше. Та ось чому: мені зробили обрізання, коли мені було вісім днів від народження, й належу я народові ізраїльському, з коліна Веніаминового. Я чистокровний єврей, як і мої батьки, а за своїм ставленням до Закону — фарисей. Я ревно переслідував церкву. Щодо відданості моїй релігії, то я був бездоганним (Флп 3:4-6).

Якщо хтось і міг заслужити Боже благословення, дотримуючись Закону, то це був Павло.

Але правда полягає в тому, що жодна занепала людина не може бути достатньо доброю, щоб заслужити Божі благословення спасіння і вічного життя. Тому Павло відмовився покладатися на свої земні заслуги й покладався лише на заслуги Христа, які були зараховані йому Богом через віру.

Водночас він чітко дав зрозуміти, що одного лише сповідування віри недостатньо, щоб гарантувати наше спасіння. Навпаки, щоб отримати вічне життя, ми повинні ще й витривало жити у вірі. Ми повинні зберігати нашу віру і жити святим життям, інакше ми доводимо, що наша віра — фальшива, несправжня.

Ось чому він так багато уваги приділив наполегливості у Флп 3:12-16, пишучи про спасіння у Христі такими словами:

Я не маю на увазі те, що вже досягнув мети або став досконалим. Я й далі докладаю зусилля, щоб досягти того, заради чого мене вибрав Ісус Христос...Я докладаю зусиль, щоб здобути ту Небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через Христа Ісуса... Давайте триматися лише тієї істини, яку ми вже пізнали... (Флп. 3:12-16).

Сповідувати віру недостатньо, ми повинні доводити свою віру витривалістю. І якщо ми не витримуємо до кінця, зберігаючи віру в Христа для нашого спасіння і залишаючись вірними Йому в благочестивому житті, ми доводимо, що наша віра була помилковою.