Як ваша душа?Зразок

На що покладається моя душа?

Нещодавно під час польоту я пережив досвід, який залишив глибокий слід у моїй пам'яті. Я летів літаком із Сіетла до Лос-Анджелеса. За кілька хвилин до приземлення ми потрапили в найгіршу турбулентність, яку я коли-небудь відчував. Це було жахливо. Я бував у божевільних польотах, але ця турбулентність була з іншого рівня. Літак миттєво знизився, напевно, на сто футів (30 метрів - прим. ред.), а потім почав підстрибувати на всі боки. Напої розливалися, люди кричали, і навіть стюардеси панікували.

Хлопець, що сидів поруч зі мною, явно був високопоставленим керівником. У нього був костюм, ноутбук і відповідна манера поведінки. Ми ще не встигли злетіти, як він уже несамовито друкував, і з того, як він дивився на мене, було зрозуміло, що його не вразили мої рвані джинси та худі з капюшоном.

Але за лічені секунди цей керівник змінив стриманість та незворушність на скиглення. Я бачив, як побіліли кісточки його пальців на підлокітниках. Його крики ставали голоснішими з кожним поштовхом і падінням.

Я не можу його критикувати: ми всі були налякані. Але хтось мені якось сказав, що жоден літак ніколи не падав через турбулентність, і я, мабуть, повірив йому. Крім того, турбулентність почалась в той час, коли я готувався до виступу, і я дійсно отримав багато користі від своєї підготовки. У мене був справжній момент спілкування з Богом. Тож, можливо, єдиний раз у своєму житті я був емоційно стабільною людиною в цій ситуації. Врешті-решт ми щасливо приземлилися, і пасажири вибухнули спонтанними оплесками.

Я думав про цей досвід кілька днів по тому. Ніщо так не змушує оцінити, на чому тримається твоя душа й звідки ти отримуєш відчуття безпеки, як абсолютна безпорадність.

Логічно, що щоб знайти безпеку потрібно більше контролювати все навколо. Планувати кожну непередбачувану ситуацію та передбачати кожну можливість. Але ця логіка вводить нас в оману. Робота чи плани — це, звісно, непогано, але безпека, заснована на власних силах, зрештою, є ілюзією.

Чому мені було спокійно в тому польоті? Що допомагало моїй душі довіряти та бути спокійним навіть тоді, коли обставини навколо мене були жахливими? Лише одне: Я знав, що Бог все контролює. Я знав, що моє життя в Його руках. Моя душа могла міцно покластися на Нього, незалежно від того, з якою зовнішньою турбулентністю чи божевіллям я стикався.

У стародавніх писаннях Ісаї Бог сказав Ізраїлю: "Лише повернувшись до Мене і спочиваючи в Мені, ти врятуєшся. У спокої та впевненості ваша сила" (Ісаї 30:15).

Наші душі знаходять допомогу не в контролі, а у зверненні до Бога; не в зовнішніх гарантіях, а у внутрішній довірі. Наша надія — в Бозі. Ми отримуємо справжній спокій, спасіння і силу, коли дозволяємо своїй душі триматися за Нього.

Це не означає, що наші думки та емоції ніколи не будуть коливатися. Будуть. Можливо, я більше ніколи не буду емоційно стабільною людиною в цій ситуації. Але, попри зовнішню турбулентність, наші душі можуть бути в безпеці. Наші душі знаходять допомогу і силу в Бозі.

Дайте відповідь

Що ви відчуваєте та як реагуєте, коли виходите з-під контролю в якійсь сфері свого життя?

Наскільки легко вам довіряти Богу? Чи є якісь сфери, в яких це дається важче, ніж в інших?

Чому віра в те, що Бог все контролює, в кінцевому підсумку приносить більше спокою вашій душі, ніж спроби контролювати все самостійно?