Як ваша душа?Зразок

Що робить мою душу здоровою?

Мій батько був не просто гравцем у гольф: він був євангелістом гольфу. Його метою в житті було залучити якомога більше людей до гри в гольф. Він мав більше пристрасті та любові до цього виду спорту, ніж будь-хто, кого я зустрічав. Якби він дізнався, що ви хоч трохи цікавитеся гольфом, він би не просто запросив вас зіграти з ним. Він би заплатив за вашу гру, купив би вам пару коробок м'ячів і сорочку, і рано чи пізно купив би вам набір ключок.

Він був експертом у подоланні відмовок, які люди знаходили, коли він намагався перетворити їх на гравців у гольф. Моїм улюбленим було, коли люди казали: "Я б грав у гольф, але у мене просто немає на це часу. Це ж п'ятигодинна гра! Це забирає надто багато часу".

А мій тато казав: "Ну, в тому-то й справа".

"Що ви маєте на увазі?"

"Ви занадто зайняті, щоб не грати в гольф. Якщо ви не можете виділити пів дня, щоб побродити пагорбами, подихати свіжим повітрям, насолодитися чудовими краєвидами та відновити сили в запахах і звуках природи, значить, у вашому графіку є проблема. Якщо у вас немає часу на гольф, це лише доводить, наскільки він вам потрібен".

Чим старшим я стаю, тим більше ціную татову думку. Наші душі потребують регулярного відпочинку. Їй потрібні перерви. Їм потрібні моменти, коли вони можуть відключитися від божевілля життя і просто насолоджуватися моментами, в яких вони перебувають. Книга Псалмів говорить про це: "Даремно ви рано встаєте і пізно лягаєте на спочинок, їсте хліб тривожної праці, бо Він дає улюбленим своїм сон" (Псалом 127:2).

Звичайно, важка праця — це частина життя. Я не проти роботи, напруження чи навіть виснаження. Бувають періоди та моменти, коли ми будемо працювати довгі, важкі години, і наш відпочинок може постраждати.

Але це не може бути нашим способом життя 24/7, тиждень за тижнем. Нам потрібна звичка відпочивати. Нам потрібна філософія і погляд на життя, який говорить: "Я не маю відповідей на всі запитання, і це нормально. Бог має. Він може зробити більше, поки я сплю, ніж я, коли не сплю. Тому я просто буду робити все, що в моїх силах, і буду відпочивати, знаючи, що Бог контролює мене і Він на моєму боці".

Зрештою, звичайно, Бог хоче, щоб ми відпочивали душею, а не тільки тілом. Але ці дві речі дуже пов'язані. Важко бути в спокої всередині, коли ти не відпочиваєш добре зовні. І легше справлятися із зовнішнім тиском і проблемами, коли душа здорова і розслаблена.

Відпочинок — це не відсутність проблем. Це присутність Ісуса. Він — наше єдине джерело справжнього відпочинку. Він сказав своїм послідовникам: "Прийдіть до мене, всі струджені та обтяжені, і я заспокою вас. Візьміть моє ярмо на себе. Дозвольте Мені навчити вас, бо Я смиренний і лагідний серцем, і знайдете спокій душам вашим" (Матвія 11:28-29).

Дайте відповідь

Що ви робите, щоб розслабитися і відпочити, та як часто ви це робите?

Як надмірний стрес впливає на вас емоційно? Фізично? Духовно?

Що для вас означає, що Ісус є джерелом справжнього спокою?