Ким є Ісус? Частина 4Зразок

Життя в молитві

Розділ 26 є насиченим і так багато показує нам про Ісуса. На початку Його помазують як Царя, готуючи до того, що має статися. Потім Він відкривається як Пасхальний Агнець. Незабаром Його заарештовують в саду. Там же, де почалася наша історія і наша проблема. 

Розумієте, ще в Едемському саду Адам і Єва повстали проти Бога. Замість того, щоб співпрацювати з Ним, вони намагалися правити замість Нього. Іншими словами, вони вирішили довіритися своїй волі, а не волі Божій, і тим самим збунтувалися та принесли хворобу гріха у творіння. Гріх — це хвороба, яка спотворює кожен аспект того, ким ми є, вона ж зіпсувала і Боже творіння. Щодня ми бачимо наслідки цього в нашому світі. 

Але в цьому розділі ми знаходимо Ісуса в іншому саду, Гефсиманському. Він точно знає, що на Нього чекає. Його близький друг збирається зрадити Його. Той самий натовп, який кілька днів тому вигукував "Осанна", буде вигукувати слова: "Розіпни Його!". Римські солдати катуватимуть Його. Друзі покинуть Його. Релігійні лідери знущатимуться з Нього. Зрештою, люди, яких Він прийшов спасти, розіпнуть Його. Але замість того, щоб чинити опір цьому плану, Ісус підкоряється. Він молиться: Не моя воля, але Твоя нехай буде. І Він моделює саме те, до чого ми були запрошені весь цей час — партнерство з Богом у Його доброму плані для творіння. 

І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Матвія 26:39  

Тричі Він молиться, щоб воля Отця виконувалася в Його житті і через Його життя. Пам'ятаєте, як Ісус навчав нас молитися у Матвія 6? Він сказав: 

"Тому моліться так: „Отче наш Небесний, хай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на Землі, так і на Небі …"" Матвія 6:9-10

І знову ж таки, Ісус не просто говорив речі заради того, щоб їх сказати, Він насправді жив ними. Він настільки послідовний і справжній. У найважчі й найболючіші моменти Свого життя Ісус все одно молиться: Отче, нехай буде воля Твоя. 

І погляньте на наслідки. Історія Адама і Єви демонструє катастрофічний результат життя, заснованого на нашій волі і бажаннях. Таке життя приносить у творіння біль і розтління. Тому що життя, зосереджене на тому, чого хочу я, призводить до того, що я топчу інших і користуюся їхніми перевагами. Але в Ісусі ми бачимо досконалий приклад того, як виглядає життя, віддане Божій волі. Чи було це легко? Безумовно, ні. Але результатом вибору Ісуса довіритися Божій волі стала надія і спасіння, які стали можливими для всього творіння. Бог приніс життя зі смерті через послух Ісуса. 

Такий самий вибір стоїть перед нами сьогодні. Чи виберемо ми довіряти та йти власним шляхом? Або ж ми щодня обиратимемо слідувати Божій волі для нашого життя? Ось що насправді означає бути послідовником Ісуса. 

І далі Він [Ісус] мовив до всіх Своїх учнів: "Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе, узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною." Луки 9:23