Ким є Ісус? Частина 4Зразок

Ви тримаєтеся?

У 25 розділі Євангелія від Матвія Ісус розповідає низку історій, які продовжують навчати та представляти нам Його Царство. Ісус був феноменальним оповідачем. Він використав Своє розуміння людської природи, а також природи неба, щоб скласти ці майстерні притчі, які проникають в саму суть того, ким ми є і ким ми завжди повинні були бути. 

Одна з найвідоміших Його історій, яку багато хто називає "Притчею про таланти", розповідає нам про чотирьох осіб — трьох слуг та їхнього господаря. Господар вирішує вирушити в далеку дорогу, але перед тим, як відправитися, він довіряє кожному з трьох робітників певну суму грошей. Перший слуга швидко взявся за роботу й незабаром подвоїв своє вкладення. Другий наслідував його приклад, використовуючи те невелике, що мав, аби заробити більше. Але останній не зрозумів цього. Він вирішив, що найкраще буде вирити яму на своєму подвір'ї і закопати гроші свого господаря. Закопаний скарб — це, звісно, весело, але в землі він не приносить ніякої користі. 

Отож, повертається господар і скликає трьох своїх управителів на нараду. Першого слугу щиро вітають за його вірність з отриманими грошима і нагороджують більшими ресурсами та відповідальністю. Те ж саме відбувається, коли другий слуга пропонує свої прибутки господареві. Потім ми переходимо до того Пірата (Здогадалися? Тому що він закопав свій скарб?), і ось що він говорить:

"... І мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв. Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!” Матвія 25:24-25

Хазяїн викриває чоловіка в лінощах і дурості, запитуючи: Чому він не поклав гроші в банк, щоб вони приносили хоч якісь відсотки? Слуга не може виправдатися, і його звільняють з роботи та виганяють з дому господаря.

І зараз, коли ми почули це, у нас може виникнути спокуса подумати, що йдеться про гроші й розумне інвестування з метою отримання хорошого прибутку. І хоча це чудово, під поверхнею цієї історії криється ще більше. 

Дана історія, окрім іншого, ілюструє відмінність між тим, як діяти з довірою та як діяти в тривозі. Пам'ятаєте Нагірну проповідь? Ісус показував нам, що стосунки з Богом — це партнерство, що ґрунтується на довірі, а не на тривозі.

Лінивий слуга зі страху сховав свої ресурси замість того, щоб довіритися можливості, яку пропонував його господар. Цікаво, скільки з нас роблять таку ж помилку? Як часто ми стримуємося від повного слідування за Ісусом, тому що боїмося помилитися? 

Ми повинні визнати, що слідувати за Ісусом — це не означає бути успішним, це значить бути вірним. Ми довіряємо Йому й докладаємо зусиль. Господаря в цій історії не хвилювала сума повернутого йому долара, він сказав, що був би щасливий, навіть якби чоловік просто поклав гроші в банк, щоб заробити невеликі відсотки. Але третій чоловік, як і багато хто з нас, вирішив утримати те, що мав. Бог хоче діяти через нас, наші дари, ресурси та вплив, щоб нести добро у світ. Таке партнерство було Божим бажанням для нас з самого початку. Але партнерство не працює дуже добре, коли одна зі сторін стримується. 

Тож довірмо Богові все, що маємо, і все, ким ми є, а Він, як досконалий Партнер, зробить набагато більше з нашими вірними зусиллями, ніж ми коли-небудь могли б зробити самотужки.