Ким є Ісус? Частина 4Зразок

Не будьте лицемірами

Ісус тут не вдається до жартів. Він називає людей зміями, гадюками та сліпими поводирями — точно не жартуючи. 

Ці "нещастя" виражають різкий контраст з благословеннями, якими Ісус ділиться в Нагірній проповіді. Ще в 5 розділі Євангелії від Матвія Ісус дав нам Блаженства — характеристики або стани серця, які мають велике значення в Його Царстві. Адже в Нагірній проповіді Ісус чітко дає зрозуміти, що ціллю є не просто релігійні ритуали чи видимість святості, а змінені серця та віддане життя.

Тому-то, Блаженства — це ставлення, а не дії. Тому що правильна поведінка випливає з преображеного серця. Аж ніяк не навпаки. Однак, фарисеї цього абсолютно не розуміли. Що Ісус говорить через ці нещастя і застереження, так це те, що вся їхня релігійна поведінка не змогла досягти того, що насправді мало значення. 

"Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати." Матвія 23:23

Закон, якого так суворо дотримувалися фарисеї, завжди мав бути інструментом, який допоможе нам стати такими людьми, які зможуть любити інших так само, як Бог полюбив нас. Натомість ці релігійні лідери використовували його як інструмент для того, щоб підноситися над іншими та використовувати їх у своїх цілях. 

Що ж робить Ісус? Він кличе їх і нагадує їм, ким вони мають бути. Не лицемірами, які вчать одне, а роблять інше, а представниками святого Бога для своїх спільнот і для всього світу. 

Що це означає для нас? Це значить, що ми покликані докладати зусиль, перевіряти свої серця й ніколи не задовольнятися половинчастою відданістю, але по-справжньому любити Бога всім своїм єством, і любити інших зі справедливістю, милосердям та вірою. І тут немає нічого дивного, адже саме так нас полюбив Ісус.