Неочікуване заохочення

Бог знає, що деякі подорожі бувають досить важкими, а тим більше якщо ця подорож здійснюється на самоті. Отже, Гавриїл сказав Марії, що її родичка Єлизавета була на шостому місяці вагітності. Це одразу ж розпалило б цікавість Марії, адже Єлизавета все життя несла смуток і сором від того, що була безплідною. Почути, що у неї буде дитина, було б великим підбадьоренням для Марії. Вона не була самотньою в цьому тривожному світі відвідувань, пророцтв і виконань.

Майже одразу ж Марія вирушила відвідати родичку. Вона б зрозуміла. Коли Марія увійшла у двері, дитина всередині Єлизавети "в утробі її ворухнулась." І не тільки це, Єлизавета сповнилася Святого Духа і поблагословила Марію та майбутню дитину, а також запитала, чому "мати Господа мого (її) завітала до мене (неї)". Іншими словами: я повинна була прийти до тебе.  

Знову все виглядає перевернутим з ніг на голову з погляду культурних очікувань. Як правило, Марія мала б виявити особливу пошану до своєї старшої, Єлизавети. 

Але Бог говорив, що Він не обов'язково дивиться на видатних, могутніх, сильних чи багатих, щоб принести спасіння. Якби це було так, вони, швидше за все, взяли б це собі в заслугу. Бог регулярно підриває нормальні очікування, і Святе Письмо чітко стверджує, що тільки Бог отримає славу і честь — тільки Він може. Він шукає смиренних, непомітних, здивованих, і так, деякі з них справді живуть у Царських дворах.  

Тоді Марія, натхненна заохоченням привітань, починає співати пісню, проголошуючи, що Бог зробив для неї. Ця дивовижна пісня, що нагадує пророків, святкує Господній вибір Марії — "смиренної своєї раби," — а також розвіяння й упокорення пихатих. Вона сповнена старозавітних образів і пророчого тону, не залишаючи нам жодних сумнівів, що Марія, можливо, була молодою, але вона була далеко не біблійно неграмотною і не була позбавлена розуміння Божих шляхів. 

Звідси Марія залишалася у своєї родички протягом трьох місяців, що, як я уявляю, збіглося б з народженням Івана Хрестителя. Якою силою і підтримкою вони були б одна для одної. Ми можемо уявити їх, як вони діляться своїми історіями, моляться разом і згадують пророків, можливо, навіть Ісаю, який мав так багато сказати про Слугу Господнього. 

Завжди є хтось, хто йде подібним шляхом, щоб підбадьорити та зміцнити нас у нашому малому чи великому послуху Божому слову. Саме до них ми повинні поспішати, як зробила Марія, щоб знайти підтримку і відвагу.