Бідолашний я! Зразок

Відпустіть 

Іноді я жалію себе, тому що хтось, словом чи ділом, порушує мої очікування або зачіпає мої почуття. 

І як тільки "бідний я" або "як вони посміли?" починає крутитись у моїй голові, я неминуче опиняюся поглиненою своїм власним світом і тим, що в ньому відбувається. Я стаю центром своєї уваги, зіркою власного шоу про страждання. Я не думаю ні про кого, крім себе. Коли я влаштовую вечірку жалості до себе, я підвищую свою значимість у власних очах. 

У Римлян 12:3 з цього приводу сказано таке: "Оскільки Бог дав мені особливий дар, то я звертаюся до кожного з вас. Не треба цінувати себе більше, ніж то годиться"…

У той момент, коли я дозволяю болю та несправедливості визначати мої почуття, я занадто високо думаю про себе. Жалість до себе може призвести до гіркоти, а це може швидко заглушити плоди Духа, які повинні домінувати в моєму житті.

Тому щоразу, коли я відчуваю почуття жалості до себе, я запитую себе: "Чи є в моєму житті людина, яку я повинна пробачити?" Так, життя може бути болючим і безладним, але я не дозволю цим моментам визначати мене. Я піднімуся і залишу це позаду. Найшвидший спосіб, який я знайшла, - це пробачити і відпустити. 

У Марка 11:25 сказано: "Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на небесах міг простити вам гріхи ваші". Цим віршем усе сказано. 

Я вирішила, що я - не якесь тендітне створіння, за яким потрібно доглядати і про яке треба турбуватися. Я - доросла людина і можу бути стійкою, коли мене ображають. Я та, хто прощає! Швидко й легко! Я нагадую собі Його Слово, розправляю плечі, піднімаю голову і приймаю рішення залишити минуле позаду і рухатися вперед. Хочете зі мною?