Бідолашний я! Зразок

 Визнайте це

Як же нам піднятися над жалістю до себе і знайти віру серед жахливих життєвих обставин? Ось перший крок: визнайте, що жалієте себе. 

Жалість до себе - підступна річ. Вона може залізти в мої думки (і залишитися там!), Ще до того, як я зрозумію, що жалію себе. Чи знайомі вам такі думки?

· Ніхто не дбає про мене і не розуміє мене.

· У мене нічого не виходить (або: Чому в них виходить, а в мене ні?)

· Чому мені ніхто не допомагає? 

· Чому Бог вимагає від мене більше, ніж від інших?

· Це так важко! (Або: Іншим легше, ніж мені.)

· Я роблю щось для інших, але ніхто ніколи нічого не робить для мене.

· Краще померти.

· Я нічого не можу зробити правильно. 

· Я зробив усе, що можу, але нічого не вийшло.

· Я ненавиджу своє життя! Все шкереберть; все не так. 

· Я так утомився. 

· Я більше не можу цього виносити. 

Досить гнітюча картина, чи не так? Знайте: подібні думки бувають у всіх. Ласкаво просимо у світ людей! Але переможці не зациклюються на таких думках. Я не зможу подолати ці думки, поки не позначу їх! Якщо я залишу їх у спокої у своєму розумі, вони стануть твердинями. 

На щастя, Бог каже, що я маю зброю для руйнування твердинь: "Бо зброя наша ... наділена силою Божою, що руйнує твердині. З цією зброєю ми спростовуємо докази, розбиваємо пихаті задуми людського самозвеличення, що стають перешкодами на шляху пізнання Бога. Ми беремо у полон думку і змушуємо її підкорятися Христу" (2 Кор.10:4-5).