каМЕНІ #7

Запитання «Чи любив Ісус людей?» виглядало б дивним, бо відповідь очевидна. Він любив, любить і любитиме всіх людей. Та на сторінках Євангелії ми зустрічаємо не так багато тих, до кого у Ісуса було особливе ставлення. Це, звичайно ж, Його учні, але хто ще окрім них?

Була одна сім‘я, про батьків якої нічого не сказано, але про стосунки брата і сестер, про їх турботу одне про одного, любов одне до одного написано у кількох текстах. Мова йде про Марту, Марію та їх брата, Лазара. Так, саме Марта готувала їсти, коли Марія сиділа і слухала слова Спасителя. Христос, ймовірно, часто гостював у їхньому домі. Про Лазара сказано менше. Ніде не описані його діалоги з Ісусом, не написано, кого із своїх сестер він більше підтримував, не описано навіть його ставлення до Ісуса. Про все це ми можемо лише здогадуватися. Та в одній історії він все ж виступає, як головний персонаж, хоча і мертвий.

Спочатку Ісуса повідомляють про те, що Лазар занедужав. Все виглядає так, ніби Христос і не спішить вздоровляти Свого друга. Ісус не додає темпу Своїй подорожі, почувши про недугу Лазара. У Нього є свій план.

Тим часом Лазар помирає і вже кілька днів знаходиться у гробовій печері. Камінь, привалений до її входу, вже не втримує смороду від тіла, що розкладається. Та він добре втримує думки сестер. Втримує їх розбиті мрії і сподівання. Для сестер цей камінь символізував закінчення, а для Ісуса – початок.

Поряд з каменем вони звинувачують Ісуса у зволіканні – Він поспішає зробити щось надзвичайне. Вони говорять про смерть – Він говорить про життя.

Біля каменя вони плачуть про втрату брата – Він плаче про втрату віри.

Вони говорять про воскресіння без надії – Він проголошує надією Себе.

Вони, заливаючись сльозами, зупиняють Його, щоб не відвалював камінь – Він відвалює камінь їх невір‘я, сумнівів і духовної сліпоти, плачучи за їх душами.

Наші сподівання, що не збулися, мрії, переконання, а навіть надія і віра можуть бути похованими під величезним каменем. Та це не привід сидіти біля нього і плакати. Шкодувати день за днем, що вже нічого не повернеш. Адже Ісус був і залишається Воскресінням. Він хоче, щоб наш погляд був переведений із каменя втрати на Камінь надбання!