Молитва «Отче наш»Зразок

Прощення

Про все по черзі: борги тут означають гріхи, а боржники ті, хто вчинив проти нас зло. З усім тим, саме тому, що ми звикли до дуже конкретної ідеї отримання або втрати грошей на щоденній основі, ідея боргу є корисною для нашого розуміння. Гріх це борг.

Є три важливі речі, які ми не повинні випускати з уваги.

По-перше, Біблія чітко говорить про те, що всі ми потребуємо повного прощення. Деякі люди ставляться до ідеї гріха дуже легковажно, ніби це якась незначна річ, яку можна легко змахнути, подібно до дрібки пилу з піджака. Біблійна картина нашого гріха, на жаль, ширша, глибша та універсальніша.

• Гріх ширший, ніж ми думаємо. Ми схильні вважати гріхом просто ті речі, які потрапляють у заголовки газет, як-от разюча жадібність, масштабна корупція, перелюб і вбивство. Ми також схильні розглядати серйозні гріхи як те, у чому ми особисто не винні. Біблійне визначення гріха є набагато ширшим і включає непомітні та приватні гріхи, які рідко потрапляють у центр уваги: заздрість, зрада, безчестя, лицемірство, зарозумілість, боягузтво тощо. Фактично, Ісус зазначає, що гріх не просто існує в дії, він полягає в думці.
• Гріх також глибший, ніж ми думаємо. Це глибока хронічна інфекція, яка проникла в усі аспекти людського буття: тіло, розум, дух. Ще більше занепокоєння викликає той факт, що гріх — це не просто щось, що відбувається між двома людьми, він також між нами й Богом.
• Гріх є більш універсальним, ніж ми хочемо визнати. Ніхто не звільнений від нього. Це те, про що Біблія говорить нам не просто; вона демонструє це у Христі. У Його житті, як видно з Євангелій, ми бачимо встановлений перед нами стандарт досконалості, якому ніхто з нас не може відповідати.

По-друге, є можливість прощення. Одна з найжорстокіших речей, яку може зробити будь-яка релігія чи система переконань, це засуджувати людей у гріху, не проголошуючи при цьому прощення. Зробити це все одно, що лікар каже вам, що у вас серйозна хвороба, водночас не запропонувавши лікування. Радість християнства зосереджена на Богові прощення; з Ним наші борги можуть бути прощені. Система Старого Завіту базувалася на ідеї жертвопринесення тварин, які знімали гріх вірянина. Новий Завіт пояснює глибоку реальність того, що ці жертви вказували на остаточну жертву Ісуса на хресті. Наші борги можна сплатити лише тоді, коли ми дамо Богу їх заплатити. Наші гріхи можна стерти; у Христі ми можемо бути звільнені від них.

По-третє, хоч безплатне прощення і є найкращою новиною, воно супроводжується зобов’язаннями. Ті, кому прощено, повинні пробачати. Це має логічний сенс; якщо ліки прощення були дані нам, щоб зцілити наші гріхи, тоді ми не можемо утримати їх від тих, хто згрішив проти нас. Цей принцип часто неправильно розуміють, тому деякі люди вважають, що Боже прощення залежить від того, чи ми простимо першими. Реальність така, що Бог прощає першим і вільно; але існує припущення, що якщо ми отримали прощення, нашою природною реакцією має бути те, що це прощення автоматично переливається в прощення інших. Існує нерозривний зв’язок бути прощеними й давати прощення. Наполегливо!

Я не маю ілюзій, що пробачити легко. Легко сказати про якийсь вчинок недоброзичливості чи зради «його прощено». Реальність така, що деякі рани настільки глибокі, що для зцілення може знадобитися час і допомога Святого Духа.

Також варто пам’ятати, що хоча ми отримали прощення на хресті, нам потрібно постійно приходити до Бога, щоб отримати прощення. Наші нові стосунки з Богом як нашим ідеальним батьком вимагають, щоб ми чітко усвідомлювали, що ми зробили не так, коли зустрічаємося з Ним. Невизнаний і непрощений гріх стає перешкодою між ним і нами та руйнує наші стосунки. Як ми просимо хліба насущного, так і просімо прощення насущного.