Молитва «Отче наш»Зразок

Забезпечення

Хліб наш щоденний дай нам сьогодні

З одного боку, тут відбувається зміна молитви «Отче наш». Ми переходимо від, так би мовити, «погляду вгору» на Бога до більшого «погляду навколо» на себе та людей навколо нас. Цей перехід погляду відображає як Десять Заповідей, так і короткий опис Ісуса правильної релігії: любити Бога та любити ближнього (Матвія 22:36–40). Проте нерозумно думати, що ми тут переходимо від духовного до практичного. Річ у тому, що Бог бере участь у кожній частині життя.

Нам потрібно уважно подумати, що означає ця фраза. Завжди вважалося, що «хліб» тут означає всі життєві потреби. Це включає фізичні потреби: не лише їжу, але й воду, притулок, одяг, здоров’я, гроші тощо. Але ще більше: це може включати психологічні потреби, такі як душевний спокій, надія та мужність, і духовні потреби, такі як благодать, усвідомлення Бога і самої віри. «Хліб» — це все, що нам потрібно, щоб підтримувати життя. Зверніть увагу, що молитися про хліб означає визнати свою залежність від Бога. Нам надто легко прийняти зарозумілу позицію того, хто оцінює все, ким вони є і що мають, і каже: «Це те, що я особисто зробив». У книзі Даниїла, розділі 5, пророк виголошує вирок над нечестивим царем Валтасаром, який включає слова: «А Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв» (Даниїл 5:23). Подібним чином святий Павло, критикуючи гордість коринфської церкви, пише: «Що ти маєш, чого б ти не взяв?» (1-е до коринтян 4:7).

Проте, якщо в цій фразі є масштаб, він також має обмеження. Хліб є найосновнішою їжею життя, і це все, про що Ісус каже нам молитися; не розкіш життя, а найнеобхідніше. Коли ми молимося про це, ніколи не забуваймо, що в цьому світі є багато людей, для яких доступ навіть до найнеобхідніших життєвих потреб був би розкішшю. Молячись у цій частині молитви Господньої, нагадаймо собі, що ми молимося за свої потреби, а не за свою пожадливість. Ми повинні пам’ятати про все, що нам дано.

У молитві Господній немає зайвих слів, і слово щоденний має змусити нас зупинитися. Дуже спокусливо просити Бога не лише про те, що нам потрібно зараз, але й про те, що, як ми уявляємо, нам знадобиться в майбутньому. Однак робити це є одним із багатьох способів спотворити мету молитви. Бог хоче, щоб наші молитви були зосереджені на наших стосунках з Ним, і те, що ми щодня приходимо до Нього з нашими проханнями, допомагає будувати це. Те, що ми повинні день у день молитися за наші потреби, створює стосунки на вічність.

Нарешті, дозвольте мені підкреслити те, що присутнє в молитві Господній: те маленьке слово наш. І це дуже важливо. Нам у молитві дуже легко зосередитися на собі, але Новий Завіт не зосереджений на цьому. Ми повинні прийняти рішення слідувати за Христом і приєднатися до Божого народу як особи; але як християни ми завжди повинні бачити себе частиною спільноти. Коли ми молимося, ми завжди повинні молитися за тих, з ким ми пов’язані: наші фізичні сім’ї, а також наші духовні сім’ї. Насправді добре молитися і за наших друзів, колег і сусідів.

Зрештою, коли Бог справді дає нам наш щоденний «хліб» – і часто набагато, набагато більше, – будьмо вдячні.