Врятовані мріїЗразок

Одного прекрасного суботнього ранку я спостерігала, як моя мила 3-річна донька спокійно спала. Я з нетерпінням чекала, коли вона прокинеться, бо планувала здивувати її улюбленим сніданком, зводити в кіно й пригостити морозивом.   

Я ніжно прибрала волосся з її чола і почала пестити її по щоці. "Прокинься, маленька соня", - прошепотіла я їй на вухо.   

Несподівано її руки і ноги здригнулися, коли вона впала в бурхливу істерику. “Нііііііі! Я не хочу прокидатися, - люто закричала вона. Її маленьке, ангельське личко скривилось у похмуру гримасу й набуло кольору ріпки.  

Моє серце стиснулось. Окрім того, що мене хвилював її спалах, я була глибоко розчарована тим, що ми не зможемо провести цей день так весело, як я для неї напланувала. 

Моя дочка хотіла залишитися в ліжку, там, де вона була. Їй було комфортно в мрійливому сні. Її шалений протест змусив її пропустити щось справді велике. Я ніяк не збиралася взяти її на нашу особливу прогулянку та винагороджувати її за цю істерику. Якби вона знала, що я для неї готую, чи поводилася би вона інакше? Якби вона довіряла моєму плану, якщо б довіряла мені, чи відреагувала би вона інакше? 

Цікаво, чи не пропускала я коли-небудь того, що Бог мені приготував, через те, що я була надто поглинена тим, щоб залишатися в комфорті. Занадто зосереджена на тому, чого я хотіла. 

Іноді ми хочемо того, чого хочемо, і думаємо, що це те, що нам потрібно. Але якщо ми справді віримо, що Бог добрий, а Його план хороший, то будемо слухати. Ми будемо слідувати - навіть тоді, коли це порушить наші власні плани та виведе нас із зони комфорту. Навіть коли це означає, що настав час відмовитися від стосунків, звичок чи болю, що стримує нас.   

Довіра лежить в основі віри - мати віру в Бога означає довіряти Його плану, навіть коли ми цього не розуміємо. Це також основа Божої мрії для нашого життя. У часи, коли здавалося, що життя, яке я знала, повністю руйнується, довіра до Бога допомагала мені твердо стояти на ногах. 

"Прокинься, кохана. Розкрий очі. Ходи зі мною. Я запланував для тебе щось чудове. Для того, щоб ти відчула те, що я для тебе приготував, ти не можеш залишатися там, де ти є. Час рухатися вперед, моя люба". 

Я вірю, що Бог запрошує вас і мене до Свого плану, більш дивовижного, ніж ми можемо собі уявити. Того, у якому є відновлення та викуп усього втраченого та викраденого. Питання в тому, чи будемо ми довіряти Йому достатньо, щоб слідувати Йому?