Врятовані мріїЗразок

Я ніколи не думала, що доживу до двадцяти одного року. Після довгої історії сексуального насильства, зґвалтування та життя в хаотичному середовищі, мати залишила мене, тринадцятирічну, одну в нашому районі, окупованому бандами, з моїм восьмирічним братом, і ми самі піклувалися про себе наступні три місяці. Того літа я зійшлася зі старшим хлопцем, який запропонував нам їжу та захист. Наші відносини стали жорстокими та насильними, і зрештою привели мене до роботи в секс-індустрії стриптизеркою. По суті, мій хлопець став моїм сутенером, і моє життя вийшло з-під контролю.

І тут з'являється Ісус. 

У Ньому я знайшла благодать, зцілення та шлях до свободи. Я знову почала мріяти. Я мріяла про день, коли у мене буде дім із білим парканом та зеленою галявиною з розкиданими дитячими іграшками. Мріяла про повну сім’ю, де б усі ми мали одне прізвище. Моя мрія представляла безпеку та стабільність - те, чого я майже не мала у своєму дитинстві.

Я помилково вважала, що якщо я буду ходити до церкви щонеділі, читати правильні книги та робити правильні речі, всі мої мрії здійсняться, а я матиму певний Ісусів імунітет до життєвих негараздів. 

Протягом кількох років все йшло за моїм планом. Я вийшла заміж і народила прекрасну дитину, мала будинок із двором. Життя було настільки гарним, що я заздрила самій собі! 

Коли я дізналася, що мій чоловік мав позашлюбні стосунки і, зрештою, не був готовий боротися за відновлення нашого шлюбу, я відчула, що кожна моя надія, яку я мала стосовно свого життя, була зруйнована. Життя, про яке я мріяла, було повністю зруйноване. 

У своєму вірші "Гарлем" Ленгстон Хьюз ставить питання: "Що відбувається з відкладеною мрією?"  

      "Мов виноград,

      Вона засихає?

      Чи гноїться мов язва,

      А потім зникає?

Думаю, те, що відбувається з нашими мріями, коли вони відкладаються, стають недосяжними або навіть руйнуються, залежить від того, хто мріє. Те, як ми реагуємо, визначатиме, чи будемо ми рухатись ближче до Божої мрії для нашого життя, чи далі від неї.

Після зізнання мого чоловіка я зіткнулася з питанням…

На що я мала покладати надію? Чи я збиралася покласти свою надію на мрію, яку я мала для свого життя? Чи я збиралася покласти надію на Бога?

Згідно з Біблією, відкладена надія робить серце хворим, але надія на Ісуса є якорем для нашої душі. Я не могла змінити свої обставини, як би не хотіла, але могла вирішити, як буду на них реагувати.

Запрошую вас поміркувати над такими питаннями: Де ваша надія сьогодні? Чи покладаєте ви надію на те, що ваша мрія стосовно вашого життя справдиться? Чи ви покладаєте свою надію на Того, Хто дарує мрії?