Спокій серед життєвих ритмівЗразок

Ритм святкування

Це не те, що часто обговорюється або навіть визнається важливою сферою уваги, але я б стверджував, що це була ідея, що дорога серцю Ісуса. Як ми вже обговорювали, відпочинок, що ми знаходимо в описі створення, може бути схожий на святкування. Якщо це справді так, який кращий спосіб натякнути на відпочинок, що ми знаходимо в завершеній роботі Бога, ніж знайти способи святкувати разом.

З Євангелій видно, що Ісус цінував святкування. Перегляньте перші чотири книги Нового Завіту та подивіться, як часто Ісус збирався на вечерю, залишав трапезу, говорив про трапезу (чи святкування) або відвідував таку. Ми можемо відображати завершену роботу Ісуса в наших серцях, коли ми переповнюємося радістю, згадуючи те, від чого ми були врятовані. Нам, як віруючим людям, не повинно бути важко перейти до стану святкування.

Чомусь багато послідовників Ісуса — минулих і теперішніх — не відомі своїм радісним чи святковим обличчям. Чому ми стали людьми, які більш відомі як нудні та стоїчні? Можливо, ми не дотримуємося ритму святкування й не дозволяємо йому нагадувати про те, від чого нас врятували.

Ми бачимо, як Ісус часто нагадує людям, що їм потрібно мати віру, як у дітей. У цій ідеї є певна невинність і чистота, з якою ми можемо легко асоціюватися. Одна з речей, яку, на мою думку, роблять діти неймовірно добре, а більшість дорослих не вміє, — це гра. Діти знають, що таке легкість духу, здатність радіти навіть дрібницям і бачити в них цінність. Вони не загрузли в усіх небезпеках і викликах світу, але вільно дозволяють своїм чистим серцям святкувати. Їм не потрібен особливий привід для гри та вечірок. Я вважаю, що Ісус хоче, щоб ми відчули це як результат Його праці. Він бажає, щоб під час спокою ми були «збагачені подякою», як сказано в Посланні до Колосян 2:7. Він хоче, щоб ми «мали життя, і мали його вдосталь», як Він каже в Іоана 10:10. Відзначається, що Він бажав, щоб “[Його] радість була повною” в наших серцях (Іоан 15:11; 16:24). Він хоче, щоб ми могли вільно святкувати та гратися.

Коли ми практикуємо ритм святкування, ми можемо запросити інших до історії Бога та відпочинку, який Він ввів у наше життя. Якщо я прошу своїх друзів і сусідів розділити мій стіл і взяти участь у святкуванні з моєю родиною, я відкриваю двері для можливості того, що я зможу дати причину для надії, яку ми маємо в Ісусі. По суті, ми, послідовники Ісуса та отримувачі відпочинку, що приходить від Христа, повинні влаштовувати найкращі вечірки та святкування, тому що нам справді є що святкувати!

Практика ритму святкування приносить перспективу та калібрування. Коли ми святкуємо навіть дрібниці, наша вдячність зростає, а наше визнання Божого благословення в нашому житті постійно зростає. Одні з найпрекрасніших свят можна провести в деяких, здавалося б, найбільш буденних місцях. Відзначення інших також допомагає нам змусити людей відчувати себе коханими та цінними, нагадуючи нам, що наше життя залежить не лише від нас.

Підвищувати інших і любити їх — це практика, яка народилася завдяки безпеці, знайденій у завершеній роботі Ісуса.