Ні про що не турбуйтесьЗразок

Чи справді в наш час можливий мир? 11 років тому Шері вирішила з’ясувати це. І ось що вона відкрила для себе: 

Я дуже яскраво це пам’ятаю. Той день, коли я вирішила, що більше не можу так жити.

Ось була я, повністю віддана послідовниця Христа, яка, втім, реагувала на життєві обставини майже так, як і всі. Я жила у страху та занепокоєнні, хоч і знала, що так не повинно бути! Я весь час читала в Божому Слові, що не потрібно боятися і турбуватися ні про що. Але це звучало неможливо!

Господь багато сказав нам у Біблії про страх та його протиотруту - мир. Одного разу Ісус та Його учні перепливали Галілейське море в човні, коли знялася велика буря, що загрожувала їх життям. Усі вони боролися, аби втриматися на плаву, а що робив Ісус? Він міцно спав! Прямо посеред бурі.

Учні запитали: "Вчителю, тобі байдуже, що ми тонемо?" Ісус підвівся і наказав бурі, і враз все повністю заспокоїлося. Тоді Він запитав учнів: "Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?" Марка 4:40

Приблизно до цього ж зводились мої розмови з Богом. Я відчувала, як Він питає мене, чому я боюся, і я відповідала: Хіба це не очевидно? Подивись на мої обставини! Хто б не боявся?

Знаходячись у пошуках миру, я чітко усвідомила декілька речей.

1. Мої обставини визначали мій рівень спокою. Якщо в життєвих обставинах все було добре, то я була в мирі. Якщо ж мене оточували бурі, я весь час була в стресі, тривозі та втомі - виснажена своїми ж емоціями. Я була такою ж, як і учні під час бурі. Я її боялася, вона мене ранила і збивала з пантелику, бо я думала, що Господу все одно. Але Ісус допоміг мені дещо усвідомити.
2. Він намагався навчити мене то́му, що мир є можливим незалежно від бурі. Чи вам знайома така боротьба? Це не легко, чи не так? Я все ще намагалася зрозуміти, як Ісус міг очікувати від мене спокою під час бурі, задаючись при тому питанням, а чи Йому й справді не байдуже, коли здійснила ще один власний прорив. 
3. Бурі в моєму житті виявляли мій рівень довіри. Мир не означає, що у вашому житті все добре. Це означає бути в спокої навіть тоді, коли бурі сколихують ваше життя. Я ж не вміла довіряти Господу і знаходити спокій навіть під час тих бур. А Ви вже дійшли до цього?

Було очевидно, що мені було куди ще рости. Але зараз я розумію, що шлях до миру полягає в довірі та зосередженні наших думок на Тому, Кого ніколи не турбують бурі. Це сталося не за одну ніч, але день за днем все більше і більше миру та спокою відновлювали мою втомлену душу. 

-Шері