Ні про що не турбуйтесьЗразок

Ви коли-небудь думали, що ваша тривога може наблизити вас до Ісуса? Джордан цілий рік молився за свій неспокій, доки не виявив чогось глибшого - зміцнення своїх стосунків з Ісусом. Можливо, вам відгукнеться його історія: 

“Мені здається, що я помру.”

Саме такі думки заполоняли мій мозок численні безсонні ночі минулого року. Я намагався заснути, тільки щоб прокинутися від жаху без особливих причин. У грудях тиснуло. Я відчував, що задихаюсь, і часом навіть справді не міг дихати. Цикл повторювався і врешті-решт я змирився зі сном на дивані, щоб припинити будити дружину. 

Одного разу я звернувся до лікаря і розповів йому про свої симптоми - біль у грудях, проблеми із засипанням та напади паніки. Після кількох відвідувань він поставив мені діагноз -тривожний розлад. Можна я буду чесним? Це змусило мене відчути, що я зазнав невдачі як християнин. Хіба я не молився правильно, щоб Бог позбавив мене від цієї проблеми? Я не повинен мати справу з цією хворобою, думав я собі, я повинен мати мир і не хвилюватися - ось що наказав Ісус!

Виконуючи вказівки лікаря і починаючи приймати невелику дозу ліків, я продовжував молитися, щоб тривога просто пішла. Я не хотів більше мати з нею діло.

У 12 розділі 2 Послання до Коритнян Павло згадує свою "колючку в тілі". Хоча ми ніколи не дізнаємося, що було тією «колючкою» для апостола, тривога, безумовно, може нею здаватися багатьом людям, включаючи мене. Павло сказав, що він благав Господа тричі забрати її, але натомість Ісус сказав йому: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі."(курсив додано)

Благодаті Ісуса достатньо, незалежно від обставин. Коли я почав молитися про зцілення, то почав наближатися до Господа. Як і у випадку Павла, Бог не забрав моєї «колючки». Однак я захопився читанням Його Слова і молився більше, ніж будь-коли раніше.

Я думав, що мені потрібно зцілення від моєї тривоги. Насправді я потребував більше Ісуса. Я не хочу сказати, що якби я був ближче до Бога, то мене не спіткала б моя хвороба. Я також не збираюся припиняти молитися, щоб тривога пішла. Я продовжую просити Його визволити мене від цієї "колючки", як робив це Павло. 

Але зі мною відбувається щось навіть краще, ніж миттєве зцілення від тривоги: я розвиваю глибше розуміння Бога і збагачую свої стосунки з Ним. 

Замість того, щоб просто молитися за мир, я виявив, що наближаюся до Князя Миру. Коли я почав тривожитися за своє майбутнє, то пригадав, що Він - Альфа і Омега, Початок і Кінець, Перший і Останній.

Я молився, щоб зникла моя тривога, а натомість знайшов щось набагато краще: приголомшливу, люблячу присутність Ісуса в моєму житті - навіть серед тривог.

-Джордан