Син обітниці, прообраз Ісуса

Денні Сааведра  

"Бог сам подбає про ягня для жертви”.—Буття 22:8

Вас коли-небудь просили зробити щось божевільне, настільки шалене, що ви ніколи не думали, що вам доведеться це зробити? Якщо так, то ви не одні такі. У книзі Буття 22, Бог дав Аврааму дивне веління. 

Бог сказав Аврааму принести в жертву свого сина. Почекай, що? Ти маєш на увазі сина обітниці? Того, з якого повинна була бути збудована велика нація? Так, саме того. Бог сказав: "Візьми свого єдиного сина, якого ти любиш, Ісаака ... принесеш його в жертву спаленням ..."(Буття 22:2). 

Це, мабуть, розбило Авраамове серце й завдало неймовірного болю. Уявляєте, якби вас попросили пожертвувати найдорожчим? Чи були б ви слухняними, як Ной, або бігли б у протилежному напрямку, як Йона? Подумайте, як нерозумно й божевільно прозвучало Боже прохання. Ісаак був улюбленим сином Авраама, і майбутнє Божого завіту спиралося на нього. Ісаак був чудом, даром Божим у відповідь на віру Авраама та Сари. 

Але Авраам почув Бога й негайно ж послухався Його, довіряючи. Іноді в нашому житті ми стикаємося з необхідністю зробити те, що здається неможливим, важким вибором ... вибором, який ми можемо не зрозуміти. Але коли ми розуміємо характер Бога, коли ми розуміємо Його любов до нас, коли ми визнаємо, що Його воля завжди спрямована на наше благо та Його славу, ми можемо вірно коритися Йому, "І ми знаємо, що Бог у всьому підтримує тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його волею" (Римлян 8:28).

Розумієте, Авраам знав, що Божа воля ніколи не буде суперечити його обітниці, тому цей вірний батько тримався за обітницю, яка свідчила: "твоїх нащадків визнаватимуть через Ісаака" (Буття 21:12). Авраам вірив, що навіть, якщо Бог дозволить йому принести в жертву свого сина, Він зможе воскресити Ісаака з мертвих (Євреїв 11:17-19). У цьому ми бачимо справжню природу віри. Вона не вимагає пояснень, вона базується на обіцянках. Ось чому Авраам зміг сказати своїм слугам: "Ми там поклонимося Господу й вернемося до вас" (Буття 22:5) і ось чому він зміг сказати своєму синові: "Бог сам подбає про ягня для жертви" (Буття 22:8).

Щось, чому часто не надають значення в цій історії, - це віра і послух Ісаака. Так часто, коли ми малюємо в уяві собі цю історію, то уявляємо Ісаака маленькою дитиною, хлопчиком. Але більшість дослідників Біблії вважають, що йому було від 18 до 33 років - зрештою, він мав бути досить великим і сильним, аби нести всі дрова для всепалення. 

Яку дивовижну паралель ми бачимо тут в оповіданні Ісаака про Божий план Спокути через Ісуса, Агнця Божого, Який прийшов нести гріхи світу. Більшість учених вважають, що Ісаак знав, що відбувається. Він ніс дрова для своєї жертви й мовчав, коли його клали на вівтар. Він не протестував, коли Авраам підняв ніж. Він охоче віддався батькові . . . прямо як Ісус! Джеймс Е. Гудман описує Ісаака як того, який "знав і був готовий, спокійний, можливо повністю мовчазний, і перш за все терплячий.” Климент Олександрійський писав: "Він (Ісус) є Ісаак ... бо він був сином Авраама, як Христос, Син Божий, і жертвою, як Господь”. 

Зрештою, Бог зупинив руку Авраама й дав іншу жертву. "І назвав Авраам це місце Ягве-Їре (Господь дає). І досі люди кажуть: «На горі Господь явився»" (Буття 22:14). Різдво-це святкування моменту, коли Бог дав Агнця! 

Чи Господь просить щось, що здається божевільним, від вас сьогодні? Чи Він кличе вас зробити щось, чого ви не розумієте, що виходить за межі вашого мислення? Можливо, Він кидає вам виклик, аби ви переїхали в інше місто чи країну, знайшли нову роботу чи почали вивчати Біблію в себе вдома або на робочому місці. Можливо, Він веде вас до того, аби поділитися Євангелієм з вашим сусідом, однокласником чи колегою. Візьміть приклад із Авраама і вшануйте цей заклик! Коли ви ходите у вірі та слухняності, Господь вірний, аби благословити вас, провести вас через це і зробити щось дійсно чудове в вас і через вас!