Наполегливість святих

Вестмінстерське сповідання віри описує Наполегливість святих так: «Ті, кого Бог прийняв до Своїх Улюблених, дійсно покликаних і освячених Його Духом, не можуть ані повністю, ані остаточно відпасти від стану благодаті, але мають неодмінно витримати в цьому до кінця і будуть спасенні навіки.» В Іоана 10:28-29 сказано: «І дарую Я їм вічне життя. Вони ніколи не помруть, і ніхто їх не вирве з рук Моїх. Мій Отець, Який дав їх Мені, — величніший за всіх. Тож ніхто не зможе вкрасти тих, хто йде за Мною з рук Отця Мого.» Яка це дивовижна реальність! Ті, хто справді врятовані, вистоять до кінця і не втратять свого спасіння. Це не означає, що Бог чекає, щоб побачити, чи ми витримаємо до кінця, і якщо ми цього не зробимо, ми втрачаємо наше спасіння… «Бог повністю виправдовує нас через перший справжній акт спасенної віри, але це та віра, яка витримує і приносить плід у «слухняності віри»… Бог працює, щоб змусити Своїх обраних вистояти» («Прагнення Бога» (Desiring God)). Бувши народженими від Бога, ми вічно захищені.

У Вестмінстерському сповіданні віри далі говориться, що «ця наполегливість святих залежить не від їхньої власної вільної волі, а від незмінності указу обрання, що витікає з вільної та незмінної любові Бога Отця; на дієвість заслуг і заступництва Ісуса Христа, перебування Духа і насіння Бога в них, і природу завіту благодаті: з усього цього також випливає його певність і непогрішність”. Усі вибрані Богом можуть мати впевненість, що їхнє Боже спасіння через спокуту Ісуса, зливу Його Духа та характер угоди благодаті залежить від Нього… а не від них (Єремії 32:40). Яку благословенну впевненість ми маємо завдяки Ісусу, Котрий взяв на Себе покарання за наш гріх. Саме Він був запорукою нашої досконалості. 

Звичайно, християни, ми будемо грішити. Хоча що відрізняє нас від світу, це те, що в нас живе Дух, Який назавжди нас освячує. Ми ніколи не повинні миритися з нашим гріхом; ми повинні докласти всіх зусиль, щоб ненавидіти його. Це так обнадійливо знати, що християни не можуть ані повністю, ані остаточно відпасти від стану благодаті. Оскільки Його Дух перебуває в нас, ми вистоїмо до кінця (1 Іоана 3:9). Його постійна робота, а не наша відданість вірі, є тим, що утримує нас від падіння (Филип’ян 1:6). Мої друзі, дякую Господу за Його божественну силу, яку Він милостиво дає нам, щоб ми могли померти для самих себе і зростати у вірі, праведності та розумінні. Після того, як я прийшла до реформатської теології та осягнула доктрини благодаті, надія на моє спасіння полягає лише в Христі. Святе Письмо говорить мені, що через Його благодать і безумовне обрання я ніколи не можу бути вирваною з Його руки. Я перестала шукати в собі впевненості у своєму спасінні, тому що там нічого немає. Я зіпсована грішниця, безумовно обрана Богом, спокутувана Христом, переможена непереборною благодаттю, і чия вічна безпека залежить від виправдання, яке Бог дає мені. Божа благодать, що рятує, проникає в мозок кісток мого існування. Коли я дивлюся на Нього, я вірю, що ніколи не відступлю від Його вічної влади. Християни, коли ми справді віримо в Ісуса, нам не потрібно хвилюватися, що ми коли-небудь втратимо наше спасіння, оскільки таке мислення є небіблійним і підриває повну смерть, що виправдовує гріх, за який Христос заплатив за вас. У Посланні до Римлян 8:30 сказано: «Тож Бог покликав тих людей і ті, хто були покликані, були виправдані перед Богом. А ті, хто були виправдані, були прославлені.»

Ханна Колтон

Дискусійні питання до нотування:

1. Як ми помиляємося щодо наполегливості?

2. Наполегливість пов’язана з вічним життям. Що ви думаєте про вічне життя?

3. Наскільки наполегливість залежить від ваших здібностей?

4. Чого вимагає наполегливість?

5. Що передбачає ця доктрина?

Докладніше про Наполегливість святих