Віра і теологія: Др. Джон МакАртур відповідає на питанняЗразок

Чи стверджував Ісус, що Він Бог під час Свого суду?

У Марка 14.61, коли первосвященник Кайяфа запитав Ісуса, чи Він є «Христос», цей термін відноситься до твердження Ісуса про те, що Він є обіцяним Месією. «Син Благословенного» явно вказує на Ісусову заяву про Божественність. Це єдине вживання цього виразу в Новому Завіті, і воно є прикладом юдейського формулювання, яке уникало використання Божого імені. Прийняття Ісусом месіанства і Божества (див. Луки 4.18-21; Івана 4.25, 26; 5.17, 18; 8.58) завжди викликало рішучу опозицію з боку юдейських лідерів (Івана 5.19-47; 8.16-19; 10.29-39). Ясно, що первосвященник ставив це питання в надії, що Ісус підтвердить його і відкриє Себе для формального звинувачення в богохульстві.

Відповідь Ісуса «Я є» (в. 62) була прямою, недвозначною заявою про те, що Він був і є Месією і «Сином Людським» - Ісус використовував цей загальновизнаний месіанський титул щодо Себе понад 80 разів в Євангеліях, тут у посиланні на Псалом 110.1 і Даниїла 7.13 (див. Одкр. 1.13; 14.14). Він додав, що Його прославлене становище - поруч з престолом Божим, «правиця Сили». Ісусова «Сила» - це ще одне посилання на Бога.

Те, що слова Ісуса були зрозумілі, видно з того, що первосвященник «роздер одежу свою» (в. 63) - церемоніальний, а в цьому випадку надуманий, прояв скорботи й обурення з приводу ймовірного зневаження Ісусом Божого імені (див. Бут. 37.29; Лев. 10.6; Йов 1.20; Дії 14.13, 19). Власне кажучи, слова Ісуса не були «богохульством» (в. 64) чи зухвалою неповагою до Бога (Лев. 24.10-23), але Кайяфа розцінив їх саме так, бо Ісус заявляв про Свою рівну з Богом владу і прерогативу.