Вiд Матвiя 25:1-30
Вiд Матвiя 25:1-30 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
«Того дня Царство Боже буде подібне до десятьох дівчат, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому. П’ятеро з них були легковажні, а інші п’ятеро — розумні. Легковажні взяли світильники та забули олію для них. Розумні ж разом із світильниками прихопили й олію в глечиках. Оскільки наречений забарився, вони почали дрімати і позасинали. Опівночі хтось загукав: „Дивіться! Он наречений іде! Зустрічайте його!” Тієї ж миті усі дівчата підхопилися й приготували свої світильники. І легковажні попросили в розумних: „Дайте нам трохи олії. Наші світильники гаснуть!” Але у відповідь ті мовили: „Не можемо, бо на всіх не вистачить. Краще йдіть і придбайте собі у крамаря”. Поки ті ходили купувати олію, з’явився наречений, і дівчата, які залишилися й були готові, вирушили з ним на весілля. Коли ж вони прийшли, то зачинили за собою двері. Зрештою з’явилися й ті дівчата, які ходили по олію, і кажуть: „Господарю! Господарю! Відчини нам двері!” Але той відповідає: „Істинно кажу вам: я вас не знаю!” Отже, будьте пильними, бо вам не відомий день і час, коли Син Людський прийде». «Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно. Одному він дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять. Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два. А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю. Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту. Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”. Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”. Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”. Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”. І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв. Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!” У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв. Тобі слід було пустити гроші в обіг, то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав. Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять. Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».
Вiд Матвiя 25:1-30 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники і вийшли назустріч молодому. П’ять із них були розумними, а п’ять — нерозумними. Нерозумні, узявши свої світильники, не взяли з собою оливи. Розумні ж разом зі своїми світильниками взяли оливи у своїх посудинах. І оскільки молодий забарився, то всі вони задрімали й заснули. А опівночі пролунав крик: Ось іде молодий, виходьте йому назустріч! Тоді всі ті діви прокинулись і поправили свої світильники. Нерозумні ж сказали розумним: Дайте нам своєї оливи, бо наші світильники гаснуть. Та розумні сказали у відповідь: Щоб не забракло і нам, і вам, підіть краще до продавців і купіть собі. Поки ті ходили купувати, прийшов молодий, і готові ввійшли з ним на весілля, і двері замкнули. Потім приходять і інші діви і кажуть: Господи, Господи, відчини нам! Та Він сказав у відповідь: Істинно вам кажу: Я не знаю вас. Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні часу, у який прийде Син Людський! Бо Він зробить, як один чоловік, який, від'їжджаючи в іншу країну, покликав своїх рабів і доручив їм своє майно. І кому дав п’ять талантів, кому — два, а кому — один, кожному по його силі, а сам відразу поїхав в іншу країну. Той, що отримав п’ять талантів, пішов і пустив їх у діло, і заробив п’ять інших талантів. Так само й той, що отримав два таланти, — і він заробив два інші. А той, що отримав один талант, пішов, закопав його в землю і сховав гроші свого господаря. Через довгий час приїжджає господар тих рабів і здійснює з ними розрахунки. Підійшов той, що отримав п’ять талантів, і приніс п’ять інших талантів, кажучи: Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, ось я заробив на них п’ять інших талантів. Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря. Підійшов і той, що отримав два таланти, і сказав: Господарю, ти доручив мені два таланти, ось я заробив на них два інші таланти. Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря. Підійшов і той, що отримав один талант, і сказав: Господарю, я знав, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав, і, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землі; ось тобі твоє. Його господар сказав йому у відповідь: Злий і лінивий рабе! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав! То треба було віддати мої гроші міняльникам, і я, прийшовши, отримав би своє з лихвою. Тому заберіть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, забереться й те, що має. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
Вiд Матвiя 25:1-30 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого. П’ять же з них нерозумні були, а п’ять мудрі. Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п’ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п’ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п’ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п’ять талантів, приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п’ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п’ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Вiд Матвiя 25:1-30 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому. П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі. Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії. А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію. Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули. А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч! Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці. Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть! А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі. Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері. Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Пане, пане, відчини нам! А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю! Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде]. Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно; одному дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов. Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; так само той, хто взяв два, заробив ще два. А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав! Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана! Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив! Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана! Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!
Вiд Матвiя 25:1-30 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові. Пять же були з них розумні, а пять необачні. Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї. Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми. Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули. О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому! Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої. Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть. Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі. Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері. Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам. Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас. Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде. Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої, і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз. Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів. Так само й той, що два, придбав і він других два. Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них. І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними. Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого. Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними. Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого. Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав; і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє. Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав: так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою. Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів. Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него. І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.