Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники і вийшли назустріч молодому.
П’ять із них були розумними, а п’ять — нерозумними.
Нерозумні, узявши свої світильники, не взяли з собою оливи.
Розумні ж разом зі своїми світильниками взяли оливи у своїх посудинах.
І оскільки молодий забарився, то всі вони задрімали й заснули.
А опівночі пролунав крик: Ось іде молодий, виходьте йому назустріч!
Тоді всі ті діви прокинулись і поправили свої світильники.
Нерозумні ж сказали розумним: Дайте нам своєї оливи, бо наші світильники гаснуть.
Та розумні сказали у відповідь: Щоб не забракло і нам, і вам, підіть краще до продавців і купіть собі.
Поки ті ходили купувати, прийшов молодий, і готові ввійшли з ним на весілля, і двері замкнули.
Потім приходять і інші діви і кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
Та Він сказав у відповідь: Істинно вам кажу: Я не знаю вас.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні часу, у який прийде Син Людський!
Бо Він зробить, як один чоловік, який, від'їжджаючи в іншу країну, покликав своїх рабів і доручив їм своє майно.
І кому дав п’ять талантів, кому — два, а кому — один, кожному по його силі, а сам відразу поїхав в іншу країну.
Той, що отримав п’ять талантів, пішов і пустив їх у діло, і заробив п’ять інших талантів.
Так само й той, що отримав два таланти, — і він заробив два інші.
А той, що отримав один талант, пішов, закопав його в землю і сховав гроші свого господаря.
Через довгий час приїжджає господар тих рабів і здійснює з ними розрахунки.
Підійшов той, що отримав п’ять талантів, і приніс п’ять інших талантів, кажучи: Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, ось я заробив на них п’ять інших талантів.
Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря.
Підійшов і той, що отримав два таланти, і сказав: Господарю, ти доручив мені два таланти, ось я заробив на них два інші таланти.
Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря.
Підійшов і той, що отримав один талант, і сказав: Господарю, я знав, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав,
і, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землі; ось тобі твоє.
Його господар сказав йому у відповідь: Злий і лінивий рабе! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав!
То треба було віддати мої гроші міняльникам, і я, прийшовши, отримав би своє з лихвою.
Тому заберіть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, забереться й те, що має.
А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.