До євреїв 10:1-18
До євреїв 10:1-18 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
У Законі була лише тінь того добра, що має прийти. В ньому немає чіткого відображення справжнього добра. Тож він, з пожертвами, що приносяться з року в рік, ніколи не зробить досконалими тих, хто приходить поклонитися Богу. А якби міг, то чи не перестали б люди приносити ці жертви? Адже ті, хто поклоняються Богу, могли б воднораз і назавжди очиститися й ніколи більше не відчувати вини за свої гріхи. Власне, навпаки, через ті жертви люди згадують про гріхи. Бо ж неможливо цаповою та бичою кров’ю змити гріхи. Через те, коли Христос входив у світ, Він казав: «Ти не жадав ні пожертви, ні приношення, лише тіло Ти Мені наготував. Не мав Ти втіхи в спалених пожертвах та в приношеннях за гріх. Тоді Я сказав: „Ось Я прийшов! Як сказано про Мене у книзі Закону, явився Я здійснити Твою волю, о Боже”». Насамперед Він сказав: «Ти не жадав і не мав втіхи з пожертв і підношень, від спалених пожертв та в пожертвах за гріх». (Хоч Закон і вимагав цього). А потім Він сказав: «Явився Я здійснити Твою волю». Отже, Він перше скасовує, щоб установити друге. А саме завдяки волі Божій ми одержали святість. Бо Ісус Христос пожертвував Тілом Своїм навічно. Кожен священик стає і щодня виконує свої священицькі обов’язки. Щоразу він приносить такі самі жертви, але вони ніколи не знімають гріхів. А коли Христос приніс одну жертву за гріхи на всі часи, Він зайняв Своє місце по праву руку від Бога. І тепер Він чекає миті, коли вороги Його впадуть до Його ніг. Бо однією жертвою Він приніс досконалість на всі часи для тих, кому дано святість. Про це нам і Дух Святий свідчить. По-перше, Він твердить: «Настануть дні, коли Я укладу Нову Угоду з моїм народом, — так сказав Господь. — Законом просвітлю Я серця людей, і в їхнім розумі Я напишу його». Потім він каже: «І Я ніколи вже не пам’ятатиму їхні гріхи і злі вчинки». Там, де гріхи прощені, приносити за них жертви немає потреби.
До євреїв 10:1-18 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Бо закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, одними й тими самими жертвами, які щороку постійно приносять, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними. Інакше хіба їх не перестали б приносити, тому що жертвоприносці, один раз очистившись, не мали б уже ніякого усвідомлення гріхів? Але ними щороку нагадується про гріхи. Бо неможливо, щоб кров биків і козлів усувала гріхи. Тому Христос, входячи у світ, каже: Жертви й приношення Ти не схотів, а приготував Мені тіло; цілопалень і жертв за гріх Ти не побажав. Тоді Я сказав: Ось іду (на початку книги написано про Мене) виконати Твою волю, Боже. Сказавши вище: Жертви й приношення та цілопалень і жертв за гріх Ти не схотів і не побажав (які приносяться за Законом), — тоді сказав: Ось іду виконати Твою волю, Боже. Він скасовує перше, щоб установити друге. За цією-то волею ми освячені принесенням тіла Ісуса Христа один раз. І кожен священник щодня стоїть, служачи й багато разів приносячи одні й ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. А Він, принісши одну жертву за гріхи назавжди, сів праворуч Бога, далі чекаючи, поки Його вороги не будуть покладені підніжком для Його ніг. Бо Він одним приношенням назавжди зробив досконалими тих, кого освячує. Про це свідчить нам і Святий Дух, бо після того, як сказав: Ось завіт, який Я укладу з ними після тих днів, — каже Господь: вкладу Мої закони в їхні серця і напишу їх на їхніх розумах, — потім додав: І їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадаю. А де прощення їх, там вже не потрібне приношення за гріх.
До євреїв 10:1-18 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає. Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів. Але в них спомин про гріхи буває щороку, бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи! Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже! Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав. Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити. У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз. І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів. А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів, далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг. Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується. Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить: Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони мої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю! А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.
До євреїв 10:1-18 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять. Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів. Але в них — щорічне нагадування про гріхи, оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи. Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло. Всепалення і жертви за гріх Тобі не до вподоби. Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю. Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі, а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге. Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа. І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг. Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються. Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним: Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум, і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня! А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
До євреїв 10:1-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих. Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись. А в них що року (робить ся) спомни гріхів. Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи. Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси. Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси. Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже." Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся, потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити. По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового. І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів. Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога, дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його. Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих. Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше: "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх, і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже." А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.