Євреї 10:1-18

Євреї 10:1-18 UKRK

Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих. Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись. А в них що року (робить ся) спомни гріхів. Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи. Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: "Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси. Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси. Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже." Сказавши вище: "Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси," котрі по закону приносять ся, потім рече: "Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже." Зносить перве, щоб друге поставити. По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового. І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів. Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога, дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його. Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих. Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше: "Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв", глаголе Господь: "Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх, і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже." А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.