Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
Але в них — щорічне нагадування про гріхи,
оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
Всепалення і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:
Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Біблія
Біблія для діточок
