1-е до коринтян 15:1-19Поділитись

1-е до коринтян 15:1-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Зараз я хочу нагадати, брати і сестри мої, про Добру Звістку, що я проповідував вам. Ви її одержали і на ній засновуєте життя своє. Завдяки їй ви врятуєтеся, якщо добре пам’ятаєте те, що я вам проповідував. Якщо ж ні, то марно ви повірили. Я передав вам насамперед те, що сам отримав: Христос прийняв смерть за наші гріхи, як сказано у Святому Писанні. Його було поховано, і Він воскрес на третій день, як сказано у Святому Писанні. Він з’явився Петрові, а потім дванадцятьом апостолам. Після того Він з’явився більш як п’ятистам віруючим одночасно. І більшість із них досі ще живі, хоча дехто вже й помер. Тоді з’явився Він Якову, а після цього і всім апостолам. Нарешті, Він з’явився й мені також, наче якомусь недоноскові. Бо я останній з апостолів. Я навіть не достойний зватися апостолом, бо переслідував Божу церкву. Я — апостол милістю Божою, і Його милосердя до мене не було марним. Навпаки, я працював дуже старанно і впертіше за всіх, хоча не сам я, а милість Божа, яка зі мною, робила це. Тож незалежно від того, чи я проповідую вам, чи хтось із інших апостолів, ми проповідуємо одне. І це саме те, в що ви повірили. Та якщо ми проповідуємо, що Христос воскрес із мертвих, то чому ж дехто з вас каже, що ніхто не воскресає з мертвих? Якщо ніхто не воскресає, тоді й Христос не воскрес. А якщо Христос не воскрес із мертвих, то те, що ми проповідуємо — марне, і марна віра ваша. Тоді ми є лжесвідками проти Бога, бо клятвенно засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа. А раз ніхто не воскресає з мертвих, тоді ж і Бог не воскресив Христа. Та якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес із мертвих. А якщо Христос не воскрес, тоді й віра ваша марна, і гріхи ваші залишаються з вами. Тоді ж виходить, що ті, хто вже померли у Христі, загинули. Якщо ми маємо надію на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей.

1-е до коринтян 15:1-19 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я благовістив вам, яке ви й прийняли, в якому й стоїте, яким і спасаєтесь, якщо тримаєте в пам’яті, яким словом я благовістив вам, хіба що ви даремно увірували. Бо я передав вам насамперед те, що й сам прийняв: що Христос помер за наші гріхи за Писанням, і що Він був похований, і що воскрес на третій день за Писанням; і що з’явився Кіфі, потім Дванадцятьом, потім з’явився одночасно більш ніж п’ятистам братам, більшість яких живе й досі, а деякі й спочили; потім з’явився Якову, потім усім апостолам; а після всіх з’явився й мені, ніби якомусь недоноску. Бо я найменший з апостолів, який не гідний називатись апостолом, тому що гнав Церкву Божу. Та благодаттю Божою я є тим, ким є, і Його благодать до мене не була марною, але я потрудився більше за всіх них; утім, не я, а благодать Божа, яка зі мною. Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували. Якщо ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі серед вас кажуть, що немає воскресіння мертвих? Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес. А якщо Христос не воскрес, то, значить, даремна наша проповідь, даремна й ваша віра. Та й ми виявляємося лжесвідками про Бога, тому що свідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскрешав, якщо мертві дійсно не воскресають. Бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес. А якщо Христос не воскрес, то марна ваша віра: ви ще у своїх гріхах. Тоді й ті, що спочили в Христі, загинули. Якщо ми тільки в цьому житті надіємось на Христа, то ми жалюгідніші за всіх людей.

1-е до коринтян 15:1-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, Якою й спасаєтесь, коли пам’ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, і що з’явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. А потім з’явився нараз більше як п’ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили. Потому з’явився Він Якову, опісля усім апостолам. А по всіх Він з’явився й мені, мов якому недородкові. Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували. Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих? Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

1-е до коринтян 15:1-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Звіщаю вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно. Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи, і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням; і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом; після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили. Пізніше з’явився Якову, а тоді — усім апостолам; нарешті з’явився і мені, — наче якомусь недоноскові. Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву. Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною. Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили. Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих? Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес. А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша. Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають. Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес. Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще в гріхах ваших. Тоді й ті, які упокоїлися у Христі, загинули! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!

1-е до коринтян 15:1-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли, котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували. Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням, і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням, і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом. Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись. Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам. На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї. Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу. Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною. Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували. Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих? Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес; коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша. І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають. Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав. А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших. Тодї й померші в Христї погибли. Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.