1-е до коринтян 14:20-40
1-е до коринтян 14:20-40 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте! У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих. А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами! То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об’явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування! Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають. Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне! Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися! І коряться духи пророчі пророкам, бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих, нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон. Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві! Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас? Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь! Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє! Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! Але все нехай буде добропристойно і статечно!
1-е до коринтян 14:20-40 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Брати і сестри мої, не думайте як діти! В лихому будьте дітьми, але в думках будьте дорослими. В Писанні сказано: «Я буду говорити з цими людьми устами чужинців й чужими мовами, але навіть і тоді вони мене не послухають». Так каже Господь. Тож дар розмовляти різними мовами є знаменням не для віруючих, а для невіруючих. Пророчий же дар — не для невіруючих, а для віруючих. І, якщо тоді вся церква збереться разом, і всі розмовлятимуть різними мовами, то чи не скажуть сторонні або невіруючі, що ви збожеволіли? Та якщо всі пророкують слово Боже і ввійде хтось сторонній або невіруючий, то відкриються всі гріхи його, та вашими словами засуджений він буде. Всі таємниці серця його виявляться. І впаде він долілиць, і поклониться Богу, кажучи: «Справді, Бог серед вас!» Брати і сестри мої, що ж робитимете ви далі? Коли ви посходитеся разом до церкви, один матиме псалом, інший — повчання, ще інший — одкровення. Хтось говорить іншою мовою, хтось перекладає. Та все мусить робитися для розбудови церкви. Якщо хтось збирається говорити чужою мовою, то двоє, найбільше троє, нехай мовлять по черзі, а один нехай тлумачить сказане. Якщо ж немає кому тлумачити, то нехай чужинець мовчить на зібранні, нехай промовляє лише до себе й до Бога. Двоє чи троє людей з пророчим даром нехай говорять, а решта мають перевіряти, що вони кажуть. Коли ж якесь одкровення відкриється тому, хто сидить, то перший нехай замовкне. Бо всі ви можете пророкувати по черзі, щоб інші навчалися й утішалися. Духи пророків коряться пророкам, через те що Бог є Богом не безладдя, а миру. Як у всіх церквах людей Божих, жінкам вашим слід мовчати на зібраннях, бо їм не дозволяється говорити. Вони мусять перебувати в покорі, як сказано в Законі Мойсея. Якщо вони хочуть чогось навчитися, то їм слід спитати своїх чоловіків удома, бо непристойно жінці говорити на зібранні в церкві. Хіба від вас прийшло Слово Боже? Чи, може, до вас самих воно прийшло? Якщо хтось вважає, що він є пророком чи має духовний дар, то нехай визнає, що те, що я пишу вам — Заповідь Господня. А якщо хтось не визнає цього, то і його самого не буде визнано. Отже, брати і сестри мої, будьте завзятими, пророкуючи, й нікому не забороняйте говорити іншими мовами. Та все треба робити належним чином і статечно.
1-е до коринтян 14:20-40 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Брати, не будьте дітьми розумом; на зло будьте дітьми, а розумом будьте дорослими. У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами буду говорити до цього народу, та вони й тоді не послухають Мене, — каже Господь. Отже, мови служать знаменням не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво — не для невіруючих, а для віруючих. Якщо ж уся церква збереться разом, і всі будуть говорити незнайомими мовами, і ввійдуть необізнані чи невіруючі, то чи не скажуть вони, що ви божевільні? А якщо всі будуть пророкувати і ввійде хтось невіруючий чи необізнаний, то він усіма викривається, усіма судиться. І так таємниці його серця стають явними, і так він, упавши ниць, поклониться Богу і скаже: Дійсно серед вас є Бог! Як же бути, брати? Коли ви збираєтесь, у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення; усе хай буде для збудування. Якщо хтось говорить незнайомою мовою, то хай говорять по двоє чи щонайбільше по троє, і то по черзі, а один хай тлумачить. Якщо ж немає тлумача, то хай мовчить у церкві, а хай говорить собі і Богу. І пророків хай говорить двоє чи троє, а інші хай розмірковують. Якщо ж буде одкровення іншому, що сидить там, то перший хай мовчить. Бо всі ви можете пророкувати по одному, щоб усі навчалися і всі вмовлялися. І духи пророків коряться пророкам. Тому що Бог не є Богом безладдя, а миру, як в усіх церквах у святих. Ваші жінки в церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як каже й Закон. Якщо ж вони хочуть чомусь навчитися, то хай питають своїх чоловіків удома, бо непристойно жінкам говорити в церкві. Чи від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних прийшло? Якщо хтось вважає себе пророком чи духовним, то хай визнає, що те, що я пишу вам, є заповіді Господні. Якщо ж хтось не розуміє, то хай собі не розуміє. Отже, брати, ревно прагніть пророкувати, та не забороняйте говорити й мовами. Тільки все хай буде пристойно й упорядковано.
1-е до коринтян 14:20-40 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте! У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих. А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами! То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об’явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування! Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають. Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне! Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися! І коряться духи пророчі пророкам, бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих, нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон. Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві! Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас? Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь! Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє! Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! Але все нехай буде добропристойно і статечно!
1-е до коринтян 14:20-40 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Брати, не будьте дітьми розумом. Будьте дітьми щодо зла, а розумом ставайте досконалими. У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами заговорю до цього народу, але й тоді вони Мене не послухають, — каже Господь. Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних, пророцтво ж не для невірних, а для вірних. Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли? Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий або простий, то його всі звинуватять і всі засудять; отже, приховане в його серці виявиться: він упаде ниць, поклониться Богові, заявляючи, що справді є Бог між вами. Як же тоді бути, брати? Коли сходитеся, кожний [з вас] має псалом, має повчання, має мову, має відкриття, має пояснення, — то все нехай служить на збудування. Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє або найбільше по троє, і то по черзі, а один нехай пояснює. Якщо ж не буде того, хто пояснює, нехай у Церкві мовчить, а говорить собі та Богові. А пророки хай промовляють по двоє або по троє, а інші хай розмірковують. Коли ж іншому з тих, які сидять, буде відкриття, то першому слід замовкнути. Бо всі можете один за одним пророкувати, щоб усі навчалися і всі втішалися. Адже духи пророків коряться пророкам, тому що Бог не є Богом безладдя, але миру. Як і по всіх святих Церквах, хай [ваші] жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритися, як про це і Закон каже. Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в Церкві говорити. Хіба від вас вийшло Боже Слово? Чи прийшло воно до вас одних? Якщо хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що оце пишу я вам, бо то — Господня заповідь. Коли хто не розуміє, — хай не розуміє. Тому, брати [мої], майте ревність пророкувати, та не забороняйте говорити мовами. Але все нехай відбувається пристойно і організовано.
1-е до коринтян 14:20-40 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними. В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь. Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим. Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте? Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений. І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справдї з вами Бог. Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде. Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює. Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові. Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують. Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить. Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всї утїшались. І духи пророцькі пророкам корять ся. Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих. Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе. Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити. Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло? Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповідї Господнї. Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє. Тим же, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть. Усе нехай поважно та до ладу робить ся.