1 Коринфян 14:20-40

1 Коринфян 14:20-40 НУП

Брати, не будьте дітьми розумом; на зло будьте дітьми, а розумом будьте дорослими. У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами буду говорити до цього народу, та вони й тоді не послухають Мене, — каже Господь. Отже, мови служать знаменням не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво — не для невіруючих, а для віруючих. Якщо ж уся церква збереться разом, і всі будуть говорити незнайомими мовами, і ввійдуть необізнані чи невіруючі, то чи не скажуть вони, що ви божевільні? А якщо всі будуть пророкувати і ввійде хтось невіруючий чи необізнаний, то він усіма викривається, усіма судиться. І так таємниці його серця стають явними, і так він, упавши ниць, поклониться Богу і скаже: Дійсно серед вас є Бог! Як же бути, брати? Коли ви збираєтесь, у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення; усе хай буде для збудування. Якщо хтось говорить незнайомою мовою, то хай говорять по двоє чи щонайбільше по троє, і то по черзі, а один хай тлумачить. Якщо ж немає тлумача, то хай мовчить у церкві, а хай говорить собі і Богу. І пророків хай говорить двоє чи троє, а інші хай розмірковують. Якщо ж буде одкровення іншому, що сидить там, то перший хай мовчить. Бо всі ви можете пророкувати по одному, щоб усі навчалися і всі вмовлялися. І духи пророків коряться пророкам. Тому що Бог не є Богом безладдя, а миру, як в усіх церквах у святих. Ваші жінки в церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як каже й Закон. Якщо ж вони хочуть чомусь навчитися, то хай питають своїх чоловіків удома, бо непристойно жінкам говорити в церкві. Чи від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних прийшло? Якщо хтось вважає себе пророком чи духовним, то хай визнає, що те, що я пишу вам, є заповіді Господні. Якщо ж хтось не розуміє, то хай собі не розуміє. Отже, брати, ревно прагніть пророкувати, та не забороняйте говорити й мовами. Тільки все хай буде пристойно й упорядковано.