1 Коринтяни 14:20-40

1 Коринтяни 14:20-40 UKRK

Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними. В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь. Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим. Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте? Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений. І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справдї з вами Бог. Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде. Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює. Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові. Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують. Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить. Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всї утїшались. І духи пророцькі пророкам корять ся. Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих. Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе. Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити. Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло? Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповідї Господнї. Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє. Тим же, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть. Усе нехай поважно та до ладу робить ся.