Брати, не будьте дітьми розумом. Будьте дітьми щодо зла, а розумом ставайте досконалими.
У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами заговорю до цього народу, але й тоді вони Мене не послухають, — каже Господь.
Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних, пророцтво ж не для невірних, а для вірних.
Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли?
Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий або простий, то його всі звинуватять і всі засудять;
отже, приховане в його серці виявиться: він упаде ниць, поклониться Богові, заявляючи, що справді є Бог між вами.
Як же тоді бути, брати? Коли сходитеся, кожний [з вас] має псалом, має повчання, має мову, має відкриття, має пояснення, — то все нехай служить на збудування.
Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє або найбільше по троє, і то по черзі, а один нехай пояснює.
Якщо ж не буде того, хто пояснює, нехай у Церкві мовчить, а говорить собі та Богові.
А пророки хай промовляють по двоє або по троє, а інші хай розмірковують.
Коли ж іншому з тих, які сидять, буде відкриття, то першому слід замовкнути.
Бо всі можете один за одним пророкувати, щоб усі навчалися і всі втішалися.
Адже духи пророків коряться пророкам,
тому що Бог не є Богом безладдя, але миру. Як і по всіх святих Церквах,
хай [ваші] жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритися, як про це і Закон каже.
Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в Церкві говорити.
Хіба від вас вийшло Боже Слово? Чи прийшло воно до вас одних?
Якщо хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що оце пишу я вам, бо то — Господня заповідь.
Коли хто не розуміє, — хай не розуміє.
Тому, брати [мої], майте ревність пророкувати, та не забороняйте говорити мовами.
Але все нехай відбувається пристойно і організовано.
Біблія
Біблія для діточок
