Роздуми: СховокЗразок

Відпочинок в дорозі



Я - людина, яка дивиться на загальну картину. Коли я дивлюся на місію материнства, я уявляю, якими «великими людьми» колись стануть мої діти. Я думаю про їхні пристрасті та мрії. Я думаю про те, яким вони будуть пам'ятати наш дім. Я хочу, щоб вони були вільні бути тими, ким вони є, і виросли впевненими в собі дорослими. Я хочу, щоб їхнє дитинство було сповнене радості. Я також хочу, щоб вони навчилися бути витривалими, коли настають важкі часи. Я хочу, щоб вони знали Ісуса і жили для Нього. Я так багато хочу для них....

Потім я починаю замислюватися, як ми потрапимо з пункту А в пункт Б, і що з усім тим, що посередині? Не встигаю я озирнутися, як вже важко дихаю і пітнію, і думаю: «Коли ж я зможу вийти на свіже повітря.... або подрімати?».

Материнство - це не маленький подвиг. Ці маленькі життя вплинуть на цей світ. Лишенько, це важко. Стільки всього треба зробити!

У Мойсея теж була місія. Бог покликав його вести Свій народ, Своїх дітей, до Землі Обітованої.

Прочитайте Вихід 33:12-13.

Я люблю Мойсея. Тут він звучить так по-людськи... як я.

Божа відповідь - це надія, якої ми так прагнемо.

Прочитайте Вихід 33:14.

ВІДПОЧИНОК! Ось воно! Ми знайдемо гарантований відпочинок в Його присутності. Він ОСОБИСТО піде з нами. З нами. Я дуже хочу, щоб ви це зрозуміли. Наш Бог не спостерігає здалеку. Наш Бог ТУТ. Прямо зараз.

Тоді Мойсей продовжує свої людські витівки.

Прочитайте Вихід 33:15-18.

Слова Мойсея відображають відчайдушне, втомлене серце. Повністю виснажене і на межі своїх можливостей. Мені це знайоме.

Я чую власний голос, коли читаю цей уривок. Я молилася цими словами майже дослівно. «Якщо Ти особисто не підеш з нами, не змушуй нас покинути це місце». Кожного дня ми покликані залишити свою гордість і вести за собою смиренно. Це те, що ми, безумовно, не можемо намагатися зробити без Господа.

Наш Бог співчутливий і розуміючий. Він знав, що Мойсей потребує відчутного спокою. Тому Своєю могутньою рукою Він сховав його в ущелині скелі й дозволив йому побачити Свою славу.

Не хвилюйтеся, мамо. Коли ми сховані Божою рукою та оточені Його присутністю, ми обов'язково відчуємо Його славу і знайдемо все інше, що нам потрібно в дорозі.