Гріхи, які роблять потайки

У 20 розділі книги Вихід записані десять заповідей Божого Закону - Декалог. Перші чотири заповіді безпосередньо стосуються Бога і визначають нашу відповідальність перед Ним. Інших шість заповідей визначають наше ставлення до людей і відповідальність перед ними.

Восьма заповідь забороняє крадіжку. Що можна назвати крадіжкою, крім очевидного і звичайного, коли людина взяла те, що належить іншому?

Наступна заповідь проголошує: «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!»

За якими ознаками можна помітити, що неправдиве свідчення має місце в нашому житті?

Десята заповідь Закону звучить так: “Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!”

Особливість останньої заповіді в тому, що її порушення може побачити тільки Господь, який дивиться на серце і знає думки кожного з нас.

Людина бажає чужого тоді, коли вона не наповнюється Богом. Якщо ж вона наповнюється духовним Божим, вона задоволена і не бажає чужого, бо їй не потрібно шукати задоволення де-інде. Процес розвитку гріха описує апостол Яків коли каже: “Але кожен спокушається, як надиться й зводиться пожадливістю власною”. Спочатку гріх з'являється в серці. Якщо на цьому етапі процес не зупинити, то далі людина починає говорити чи діяти проти ближнього, тобто чинить гріх.

Питання, які будуть розкриті в подкасті

• Якою думкою чи ідеєю ви б поєднали останні заповіді?
• Що Біблія називає крадіжкою? Які ще заповіді порушує крадій?
• Що Слово Боже каже про неправдомовних свідків?
• Що поганого і небезпечного в заповіді про бажання?
• Поміркуйте, який гріх, на вашу думку, є проблемою у суспільстві й вашому оточенні?