Рут: історія про Божу спокутну любовЗразок

Викупителем називали близького родича, який одружувався з вдовою, щоб продовжити рід померлого, народивши йому спадкоємця. Сьогодні це звучить дивно, але тоді це було ще одним способом, у який Бог піклувався про вдів та сиріт в Ізраїлі. Як близький родич Елімелеха, Воаз міг стати викупителем для Рут. Однак, коли завершився збір ячменю та пшениці, Воаз все ще не виконав свого обов'язку. Вже настав час молотити та віяти зерно, а він так досі й не зробив жодних кроків у цьому напрямку. Тож, як зробила б більшість свекрух, Наомі вирішила посилити тиск на Воаза.

Наомі наказала Рут вмитися, намаститися запашною олією та гарно вдягнутися. Таким чином, Наомі веліла Рут перестати одягатися, як жінка в жалобі, а натомість як людина, що повернулася до буденного життя. Вона наказала Рут знайти Воаза на току, розкрити йому ноги та лягти. Потім вона сказала Рут зачекати, поки Воаз сам не зробить крок.

Наомі сказала Рут, щоб вона пішла вночі туди, куди не піде жодна порядна жінка, і зустрілася там з неодруженим чоловіком. Погоджуючись з планом Наомі, Рут фактично наражала себе на небезпеку. Що повинен був подумати Воаз, коли чиста, напарфумлена і гарно одягнена молода жінка посеред ночі лягла до нього в ліжко? Звісно ж, він би сприйняв це по-іншому. Однак, можливо, саме це і було наміром Наомі. І Рут послухалася її. Схоже, що порада Наомі Рут зумовлена її нетерплячістю до Божого часу і нагадує таку ж безрозсудність, через яку її сім'я опинилася в Моавському краї.

З точки зору вічності, Божий таймінг завжди є досконалим. Проте часом ми стаємо нетерпеливими до Божого часу і ставимо під сумнів Його вірність. Часто ми намагаємося квапити Божу руку, коли Він виконує Свою суверенну волю. Може ми й не заходимо так далеко, як Наомі та Рут, але все одно забігаємо наперед і намагаємося керувати своїм майбутнім. Ми воліємо грати в Бога, а не довіряти Йому і чекати на Нього. Писання недвозначно говорить нам, що нам слід чекати на Господа: понад сорок разів Боже Слово закликає нас до цього.

Довіряти Божому часу та чекати на Нього може бути нелегко. Наказ Наомі, щоб Рут чекала на Воаза, здається мені іронічним. Наомі не хотіла чекати на Бога, але наказала Рут чекати, поки Воаз не почне діяти. Хто б казав! Але перш ніж ми почнемо судити Наомі, слід врахувати, що вона могла діяти, керуючись глибокою вірою. Можливо, вона вірила, що Бог використає її ризикований план для здійснення Своєї благої волі. Хай там як, попри дії Наомі, Божі цілі були досягнуті.

Чи є у вашому житті сфери, в яких ви очікуєте на Божий час? Можливо, ви самотні та чекаєте на зустріч з майбутнім чоловіком/дружиною, або безробітні та перебуваєте в пошуках нової роботи. Можливо, ви боретеся з безпліддям і чекаєте, коли Бог благословить вас дітьми. Писання говорить нам, що Бог не зволікає з діями. Його час ідеальний!

Не зрозумійте мене неправильно, я НЕНАВИДЖУ чекати. Але водночас я визнаю, що очікування, безумовно, може посилити наше усвідомлення дивовижного Божого провидіння. Часом стає зрозуміло, що нам слід зачекати, поки події не стануть на свої місця у свій час. Але чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що метою очікування є те, щоб Бог навчив вас чогось?

У яких сферах вашого життя Бог закликає вас чекати? Чого Він може навчити вас, коли ви очікуєте на Нього?