Рут: історія про Божу спокутну любовЗразок

Наші стосунки з іншими людьми свідчать про наші стосунки з Христом. Воаз проявив Христову любов і доброту у спілкуванні зі своїми робітниками, у ставленні до Рут і в тому, як він дбав про Наомі. Беручи до уваги те, що порядність і благочестивість у ті часи були рідкістю в Ізраїлі, характер Воаза вражає ще більше. Перші слова Воаза в книзі Рут були благословенням в ім'я Ягве. Його думки були настільки зосереджені на Бозі, що його головним бажанням було, щоб інші люди відчули на собі Господнє благословення. Цим самим Воаз провіщає Христа.

Воаз міг би зверхньо говорити до своїх робітників. Але він поводився з ними як з рівними, як з братами. Реакція жниварів на його слова була такою ж чудовою: вони благословили Воаза у відповідь. Це урок для нас: обмінюватися благословеннями з тими, хто нас оточує, – це благочестиво.

Рут прийшла на поле Воаза, щоб зібрати залишки врожаю після жнив (дозволяючи збирати зерно, що лишилося після жнив, Ізраїль у такий спосіб дбав про бідних). Воаз запитав слугу, який головував над женцями, про Рут. У короткій розмові той двічі згадав, що вона була з Моава. Сам того, напевно, не усвідомлюючи, він підкреслив її статус язичниці-іммігрантки родом з ворожого Ізраїлеві краю. Натомість Воаз висловив своє захоплення Рут і назвав її своєю донькою. Він виявив до неї турботу, як до члена родини, в тому числі запропонувавши їй воду, яка зазвичай призначалася лише для робітників-чоловіків, і запросивши її розділити з ним полуденну трапезу. Він дав їй стільки зерна, скільки вона могла віднести додому до Наомі, щоб прогодувати їх, що дорівнювало двотижневому заробітку! Воаз закликав її збирати врожай тільки на його полях до кінця жнив, наказавши жниварям залишати для неї повні колоски, а своїм робітникам – не ображати та не докучати їй. Він поглянув на неї поверх тавра її минулого і побачив у ній цінність і важливість, гідну його поваги та захисту.

Воаз із щедрістю та повагою ставився до тих, хто працював на його полях. Він щиро турбувався про них, а особливо про Рут, Божу доньку-моавитянку. Чому ж Воаз виявив до Рут таку зацікавленість? Як і всі мешканці міста, він чув про те, як вона ставилася до своєї свекрухи Наомі. Саме через це Воаз проявив до Рут таку ж любов і доброту. Він був чесною людиною, яка помічала та цінувала доброчесність в інших людях. Він був щирим у цьому!

Взаємодія Воаза з його оточенням є прообразом взаємодії Христа з іншими людьми. Як благословляв своїх робітників Воаз, так і Христос благословляв тих, хто Його оточував під час Його перебування на землі – приймав їх, зцілював та виганяв бісів. Як Воаз годував своїх робітників та їв разом з ними, так і Христос годував Своїх послідовників та їв з ними. Як Воаз ставився до інших як до братів і сестер, так і Христос ставиться до нас. Як Воаз особисто піклувався про інших і брав на себе відповідальність за них, так і Христос особисто піклується про тих, кого Він покликав, і несе за них відповідальність.

Одним з головних аспектів поклоніння Богу є те, що Він бере активну участь у нашому житті. Адже створивши світ, Бог не зайняв пасивну позицію. Божа "іманентність" означає, що Він хоче бути пізнаним, відчутним та доступним для нас. Розуміючи неймовірну прірву між всемогутнім Творцем Всесвіту і нами, Бог послав Свого Сина у тілі людини, Ісуса Христа, щоб ми могли пізнати Його і мати з Ним особисті стосунки. Йдеться про втілення Христа, в Якому Бог став людиною, жив серед Свого творіння та перебував у спілкуванні з ним.

Любов і доброта, передвіщені Воазом, сповнилися через смерть Христа на хресті. Своєю жертвою Ісус дарував нам благословення, завдяки якому ми можемо провести з Ним вічність. Більшого благословення годі й уявити!

Воаз проявив свою віру у дії, показуючи Христову любов тим, хто його оточував, зокрема й тим, хто був зневажений його культурою. Його ставлення до своїх робітників, а особливо до Рут і Наомі, було справді "контркультурним" і передвіщало любов, що змінить світ – любов, яку явив нам Христос. Як ви показуєте Божу любов тим, хто вас оточує?