Людина на хресті посередині: 7-денний план читання на ВеликденьЗразок

ПОВНЕ ЗАТЕМНЕННЯ

«Близько полудня темрява вкрила всю землю, і було так аж до третьої години. І сталося те тому, що сонце перестало світити.» ЛУКИ 23:44-45

Після розп'яття Ісуса, приблизно опівдні, землю поглинула темрява. Уявіть собі, як це мало бути тривожно! Раптом люди напевно відчули себе більш уразливими, більш напруженими. Можливо, дехто був присутнім під час арешту Ісуса і пам’ятав, що Він попереджав: «Зараз ваша година — година владарювання мороку» (Луки 22:53). Але більшість, мабуть, сказали одне одному: Цікаво, до чого ця темрява? Цікаво, чому це відбувається?

У певному сенсі вони повинні були знати відповідь на це запитання. Ісус помер під час святкування Пасхи в Єрусалимі — святкування, яке відбувалося щорічно протягом сотень років. Протягом цього часу євреї пам’ятали, що останньою карою, яку Бог послав на Єгипет перед приходом ангела смерті та смертю первістків, стала темрява по всій землі. Вони пам’ятали, що після темряви прийшла смерть: що тоді лише ті, хто був захищений кров’ю пасхального ягняти, прокинулися вранці й побачили, що їхні первістки ще з ними. І тепер, тут, під час великого виходу, передбачуваного тим першим, темрява передувала смерті Христа, Який був і є досконалим пасхальним Агнцем.

Ісус увійшов у присутність безгрішного Бога як Той, Хто несе гріх — як досконалий, чистий Агнець. Щобільше, Він не ніс із Собою жодної замінної жертви, окрім Себе. До цього моменту в історії, щоб увійти до святого місця Божої присутності в храмі в Єрусалимі, первосвященник мав принести жертву за свій власний гріх, а потім принести жертву за гріхи тих, кого він представляв. Але Цей Первосвященник увійшов у небесну присутність святого Бога, нічого не несучи. Чому? Бо Він Сам не потребував жертви, бо Він був досконалий, безгрішний; і все ж Він Сам був жертвою. Ісус був Агнцем. Не було нічого іншого, що Він міг нести, і нічого іншого, що Він повинен був нести. Як пояснює Петро, «Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест.» (1 Петра 2:24)

І тому темрява Божого суду не мала останнього слова. Через те, що Ісус став гріхом, викликавши на Себе всю лють Божого гніву, ми можемо бути перенесені в Боже царство, «у прекрасне Світло Своє» (1 Петра 2:9). Немає нічого іншого в усьому світі, що демонструє, наскільки справжньою є любов Бога до грішників і наскільки реальним є наш гріх перед Богом.

Чи може сонце сховатися в темряві
І закрити свою славу
Коли Христос, могутній Творець, помер
За людину, гріх створіння. [1]

• Як Бог закликає мене думати інакше?
• Як Бог змінює порядок мого серця — те, що я люблю?
• Що Бог закликає мене робити сьогодні

[1] Ісаак Уоттс, «Alas, and Did My Savior Bleed» (1707).