День 26

Батьківська любов

Після чергового рецидиву, Брендон почувався огидно. Він не міг зібратися навіть щоб помолитися про прощення. Він почувався нікчемним лицеміром. Він був упевнений, що Бог мав таку ж думку про нього. Він навіть не хотів дивитися на Біблію, що лежала на його столику, тому що вона змушувала його почуватися погано. Він уникав Бога через свій сором.

Як ми побачили з попереднього уроку, коли є сповідання та покаяння, дитина Божа отримує прощення гріху (Івана 1:9). Проте навіть після цього, почуття сорому та нікчемності може залишатися.

У Луки 15, Ісус ілюструє, наскільки безмежно Бог любить людей, незважаючи на їхній безсоромний вибір. Через притчу, Ісус розповідає історію сина, який попросив свій спадок у батька. Коли син отримав гроші, він покинув дім і витратив усі гроші на повій і буйне життя. У результаті, він утратив все та залишився бездомним. Коли йому вже довелося жити на свинарні, врешті він прийшов до тями. Син відчував величезний сором, проте запланував повернутися додому і зробити невідане: попросити батька дозволити йому бути нічим більшим, ніж слугою. Безсумнівно син очікував найгіршого, але повернувся додому та чекав батьківської відповіді.

«І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!» Луки 15:20

Очевидно, батько слідкував за горизонтом, чекаючи повернення сина. Коли батько побачив його, він поспішив до своєї дитини. Він обняв свого сина, дав йому одяг і влаштував свято на честь його повернення. Батько не вимагав пояснення чи відповіді за невдачі сина та мерзенну поведінку. Він ніколи не переставав любити свого сина навіть, коли він був дуже далеко.

Бог готовий прийняти дитину, яка відійшла від Нього. Бог високо цінує та любить нас. Можливо, ми далеко відійшли від нього через наш безсоромний вибір стилю життя, Господь бажає бути благим до нас та привітати назад.

Бог проголосив свою любов до нас. Римлянам 5:8 говорить: «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.»

Запитання для роздумів:

1. Яким чином сором проявляється у твоєму житті?
2. Що вразило тебе з відповіді батька на повернення сина?
3. Яким чином це має підбадьорювати нас шукати Бога навіть перебуваючи в соромі?
4. Чи прийняв ти Христа, щоб стати дитиною Божою? (Івана 1:12, 3:16)