Мій вибірЗразок

Я вибираю молитву, а не занепокоєння

Я лежала одна в білому тунелі, супроводжувана тільки моїми думками та дзижчанням, брязкотом або звуком сигналу авто. Коли півроку тому у мене з'явилися ці симптоми, я і уявити собі не могла, що опинюся тут, де наді мною нависнуть лякаючі перспективи. Що викликає симптоми? Множинний склероз? Пухлина мозку? Думаючи про можливі результати тесту, я відчула, як моє серце забилося швидше, а на очі навернулися сльози. Зморгнувши їх, я потягнулася до Того, Єдиного, завдяки Кому трималася на Землі протягом цих останніх місяців. "Господи, мені страшно, і Ти мені потрібен".

У світі нескінченних "що якщо" і постійно мінливих "що тепер" легко заплутатися у наших обставинах. Ми дозволяємо кепським діагнозам, падаючій економіці, росту насильства в новинах сіяти насіння страху та занепокоєння в наше життя. Ось де небезпека: занепокоєння. Воно росте і займає дорогоцінне місце в наших серцях і умах.

Та є й хороші новини. Є щось, що ми можемо зробити, що не тільки перемагає занепокоєння, але й займає його місце. Ми можемо відволіктися від наших мінливих обставин і натомість зосередитися на Тому, Хто ніколи не змінюється. Ось що відбувається, коли ми молимося. У ті моменти, коли ми віддаємо перевагу молитві замість неспокою, ми входимо в присутність нашого суверенного, люблячого, мудрого, незмінного Бога. Ми приносимо Йому наші хвали і наші страхи. Він відомий тим, що замінює неспокій миром, страх - довірою, невпевненість - надією. Отже, яке місце займає занепокоєння у вашому серці? Вирішіть узяти його в полон і принести Богу в молитві сьогодні.

Помоліться: Боже, я віддаю Тобі _____. Чи прийдеш Ти зі Своєю силою і зробиш Свою роботу щодо _______? Я вірю в Тебе, Боже, я довіряю Твоїм шляхам і покладаю на Тебе свою надію.

Дівіна Брусс, працівник Life.Church, жінка, мама чотирьох дітей