Мій вибірЗразок

Я вибираю дисципліну замість жалю

Спробуйте це зі мною. Подумайте, де ваше фізичне, молитовне або сімейне життя. А тепер подумайте про те, де ви хочете його бачити. А що між ними? Якщо ви звичайна людина, то має місце сумнозвісний розрив. Це та сама прірва, що виникає, коли наше зовнішнє не відповідає нашому внутрішньому. Розрив між знанням істини і прийняттям змін. Це відстань між дисципліною і жалем.

Коли моїй старшій дочці було чотири роки, я пропрацював професійним служителем близько семи років. Я віддалився від тієї частини свого життя, яка була набагато важливішою, ніж моя робота пастора: мої діти. Дрейф - це протилежність дисципліни. Нічого не робити було б рівносильно вибору жалю, та створенню ще однієї статистики "пасторської дитини".

Я не прокидався щоранку з думкою: "Хочу бути поганим батьком." Але я також не прокидався щоранку щоб вирішити заповнити цю прогалину. Тому я прийняв рішення. Я вибрав дисципліну. Я вирішив робити щось щотижня протягом наступних 18 років принаймні з однією з моїх трьох дочок. Це могла бути зустріч, записка, слово підбадьорення, але, безумовно, щось робити. Чому? Бо під лежачий камінь вода не тече.

Книга Приказок 25:28 роз'яснює це, "Людина, що стриму немає для духу свого" [дисципліни] "це зруйноване місто без муру". Сьогодні всі три мої дочки люблять Ісуса і люблять церкву. Двоє з моїх зятів перебувають у постійному служінні. Я такий вдячний Святому Духу, Який дав мені сил та натхнення вибрати дисципліну замість жалю.

Дійте: Де прогалини у Вашому житті? До якої дисципліни веде вас Святий Дух, щоб здійснити цю зміну?

Ронні Брамлі, пастор кампуса в Life.Church