Доступно Про Бога Та БібліюЗразок

ЧИ МОЖНА БУЛО ОБІЙТИСЬ БЕЗ РОЗП’ЯТТЯ?

Учора я розповів Вам про те, як був покараний за порушення правил дорожнього руху. А тепер давайте трішки пофантазуємо. Уявіть, що цей штраф перевищив би суму, яку я міг би компенсувати, і раптом до мене звернувся товариш, готовий заплатити замість мене!

Від усього серця! Без жодних умов! Усе, що потрібно – визнати свою провину і віддати йому протокол! Що би Ви мені порадили? Погоджуватися чи ні?

Так ось, Ісус уже зробив щось подібне в духовному світі. Помираючи на хресті, Він приніс Себе в жертву за наші гріхи, а тепер пропонує покаятись, отримати прощення і почати нове життя. Ми можемо прийняти цей дар безплатно, хоча Самому Христу він обійшовся дуже дорого.

По-перше, розп’яття було найжорстокішою стратою того часу. Спочатку Ісуса відшмагали батогами, які розшматували Його м’язи та оголили сухожилля. Потім Він, стікаючи кров’ю, був змушений нести важкого хреста, і врешті Його прибили до дерева цвяхами, пронизавши нервові сплетіння на руках та ногах. Чи не найскладнішим тоді було просто не задихнутися, адже в підвішеному стані кожний подих давався ціною страшенного напруження уже розтерзаного тіла…  

Тільки уявіть глибину страждань, які витримав наш Спаситель! А тепер додайте до фізичного болю емоційний – почуття провини за всі злочини світу, війни, зради, зґвалтування, убивства! І, звичайно ж, найбільш моторошне переживання – розлуку з Отцем, яку Ісус відчув замість нас, щоб позбавити людей розділення з Богом у пеклі.

Ви запитаєте: «Так чому Він на все це пішов?! Невже не було простішої дороги?!» Думаю, що якби вона була, то Господь обов’язково б нею скористався. Але той факт, що довелося відважитися на такі крайні заходи, говорить про Його неймовірну любов до кожного з нас.

Восени 1976 року на Єреванському озері відбулася жахлива трагедія – у воду впав заповнений пасажирами тролейбус. Однак саме в ту мить поруч випадково пробігав багатократний чемпіон із підводного плавання. Він пірнув услід за людьми на глибину понад 10 метрів, розбив ногами скло і почав одного за одним витягувати їх на поверхню.

За двадцять хвилин плавцеві вдалося врятувати з крижаної води двадцять постраждалих. Сам хлопець був сильно поранений уламками скла і потрапив у лікарню з переохолодженням і зараженням крові. Він прийшов до тями лише на сорок шостий день після катастрофи, довго хворів і був змушений завершити спортивну кар’єру. Але найбільш вражаючим стало те, що ніхто з врятованих так і не відшукав його, щоб сказати «дякую», а ця історія стала відомою лише через багато років.

Дозвольте поставити Вам запитання: «А як щодо Ісуса? Чи дякували Ви Йому за те, що Він зробив для Вас на хресті?» Можливо, саме зараз час про це подумати.