Любіть як ІсусЗразок

Любити, як Ісус, ЗНАЧИТЬ любити Ісуса

Після усиновлення дітей ми змогли побувати на різдвяній вечірці для прийомних сімей у церкві, яку ми раніше ніколи не відвідували, деномінації до якої ми не належали. В результаті я дві години провела стримуючи сльози та намагаючись залишатися спокійною, оскільки скрізь, куди б я не глянула, у натовпі невпинно знаходила обличчя Ісуса.

Перш ніж ми зайшли, натрапили на стоянці на нашу подругу. Там був Він, в обличчі маленької дівчинки в дитячій переносці, яка народилася залежною від метамфетаміну, кокаїну, Ксанаксу та інших наркотиків, назви яких я не пам'ятаю. Потім Він зустрів нас при дверях, де ціла зграя волонтерів тепло вітала нас, пропонуючи наліпки з іменами, замість того, щоб у суботу перед Різдвом робити останні покупки та готуватися до свята. Також Він стояв позаду. Мама, тато та, ні, я зовсім не жартую, шестеро прийомних дітей шкільного віку. Більшість із них в окулярах з товстими лінзами або ортопедичними біопротезами, але всі у чистому одязі та з широкими задоволеними посмішками. Він був рудим хлопчаком, який гордо демонстрував мені свій набір Lego, подарований йому анонімним членом церкви, який не бажав жодної подяки. Він був одночасно й татом, який обережно витирав слину хлопчика на інвалідному візку, і хлопчиком, який міг відповісти лише поворотом свого обличчя, щоб поглянути в очі свого тата. Він був балакучою жінкою з великим здоровим дитям на руках і малюком, який звисав з її ноги. І також старшою пані, яка співала для двох малих хлопчаків з кохлеарними імплантами над вухом. І милим дідусем у шапці Санти, який заводив колядки разом з оленем Рудольфом, щоб діти могли розслабитись. Їдучи додому з повним багажником подарунків і продуктів, я зрозуміла, що Він був також двома маленькими сестрами, які повернулися ввечері з нами додому. Він був і моєю сім'єю також. Ми були Ісусом і ми любили Його водночас. Він був усюди, куди б я не глянула. В тих, кого любили, і в тих, хто виявляв свою любов.

У сьогоднішньому уривку Павло закликає Церкву жити так, як на тій різдвяній вечірці. Підтримуючи рівність. Разом, у єдності. Не лише виконуючи роль Його рук або ніг, але деколи також Його обличчя. Його осяжного, видимого тіла. Однак, якщо ми не зануримося з головою в сором, потреби, біль, бідність, безпорадність, самотність, ми не зможемо цього відчути. І той факт, що десь поруч з вами є діти, які святкують Різдво без сім'ї, не розчулить ваше серце, тому що ви не знатимете їх імен. І доки ви дивитиметеся в їхні очі, ви ніколи не знатимете радості від споглядання Ісуса Христа, лице в лице по цю сторону вічності.

Це точно того варте. Він немислимий, захоплююче красивий. Він дивовижний, величний, славний і сяючий. І це більш ніж достатня причина, щоб любити, як Ісус—усім своїм єством.

Кендра Голден
Life.Church команда Creative Media